Справа №760/15340/19
Провадження № 2/760/1363/20
25 вересня 2020 року Солом'янський районний суд м.Києва у складі:
головуючого- судді -Кушнір С.І,
за участю секретаря - Каліш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 , 27.05.2019 р. звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, в якому просила визначити додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду позивача посилається на наступне.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 .
Після смерті чоловіка була відкрита спадкова справа у Дев'ятій Київській державній нотаріальній конторі.
Спадкове майно складається з 1-кімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно 1/2 частини квартири належить спадкодавцю згідно договору купівлі-продажу від 15.05.1998 р., інша 1/2 частина квартири належить на підставі договору дарування від 07.08.2018 р.
Позивач є єдиною спадкоємицею померлого згідно заповіту, а також за законом.
Маючи бажання прийняти спадщину після смерті чоловіка, позивач не могла реалізувати своє право з наступних причин.
Так, істотною підставою того, що позивач пропустила встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини стало те, що попри те, фактично вступила в права, постійно проживає в квартирі що залишилася після смерті чоловіка, утримує у належному санітарно-технічному стані та мала намір скористатися своїм правом щодо звернення з заявою про прийняття спадщини, але дуже тяжко переживала смерть чоловіка, який тривалий час хворів. Втрата рідної людини негативно вплинула на стан позивача.
13 травня 2019 року позивач звернулася до Дев'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її чоловіка.
Однак, згідно Постанови від 13 травня 2019 року отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ( та заповітом), у зв'язку з тим що був пропущений шестимісячний строк передбачений законодавством для прийняття спадщини
У зв'язку з вищевикладеним, позивача вважає, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин, а тому просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 21.06.2019 р., відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 10.10.2019 р. закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та призначено справу до розгляду.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві, та надані докази. Позивач додатково зазначила про те, що тривалий час не могла оговтатись від втрати чоловіка, стан здоров'я позивача перешкоджав їй своєчасно, у встановлений законом 6-місячний строк, подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. В березні 2019 року захворіла на пневмонію, що перешкодило подати заяву до нотаріальної контори.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 02.10.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого відповідач просить суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно чинного законодавства, а справу слухати за відсутності представника.
Представник третьої особи Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду від представника 3-ї особи надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, щодо розгляду позовної заяви покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, врахувавши письмові доводи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №379/2019, заведеної Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 13.05.2019 р. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 , позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 10.02.2015 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 .
Квартира АДРЕСА_2 , належала спадкодавцю - ОСОБА_2 , 1/2 частина на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.1998 р., інша 1/2 частина квартири на підставі договору дарування від 07.08.2018 р.р.
Встановлено, що за свого життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким все його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комендант О.Л. 12.01.2015р. та зареєстрований в реєстрі за № 2.
Ткож встановлено, що постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Бодак О.М. від 13.05.2019 р. № 2887/02-31, відмовлено позивачу ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем пропущено встановлений законом 6-ти місячний термін для прийняття спадщини.
Позивач просить визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_2 та визначити додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки після смерті чоловіка вона дуже тяжко переживала втрату рідної людини, що негативно вплинуло на стан її здоров'я, у зв'язку з чим вона проходила лікування в період з 22.03.2019 по 12.04.2019 р., що підтверджується довідкою з сімейної клініки «Амеда», а також довідкою ТОВ «Прінцес Даймонд» від 07.07.2019 р, зі змісту якої вбачається, що позивачу було видалено пухлиноподібне утворення (ліпоми) спини, що і стало перешкодою для звернення в 6-ти місячний строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому законодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, - до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.
За приписами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст.1212 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, або день, з якого вона оголошується померлою.
У ст. 67 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-12 встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №379/2019, 13.05.2019 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулася ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом.
Постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської нотаріальної контори Бодак О.М. від 13.05.2019 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , в зв'язку з пропуском встановленого законом 6-ти місячного терміну для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 06 вересня 2017 року №6-496цс17.
Згідно із ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253, ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язано його початок; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем надано медичну довідку сімейної клініки «Амеда» про проходження лікування в період з 22.03.2019 по 12.04.2019, діагноз гострий бронхіт, пневмонія, та довідку ТОВ «Прінцес Даймонд» від 07.07.2019 р. про проведення хірургічної процедури, як доказ поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.
Також поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 133/1880/18, провадження № 61-12000св19 (ЄДРСРУ № 88232181) вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Таким чином, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку, а проходження спадкоємцем лікування є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
З огляду на наведене, суд вважає, що причина пропуску позивачем строку є поважною, вимога за позовом є обґрунтованою, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. №7, ст.ст. 15, 16, 252, 252-254, 1212, 1216-1218, 1220, 1222, 1233, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 15, 76-81, 89, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці, який починається з дня набранням рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір С.І.