36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.11.2020 р. Справа № 917/1829/20
Суддя Погрібна С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут" , вул. Остроградського, 8, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100 про забезпечення позову до пред'явлення позову
особа, що може отримати статус учасника справи (відповідача): Василівська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області, с. Василівка, Кобеляцький район, Полтавська область, 39270,
Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут" звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просить заборонити Василівській сільській раді Кобеляцького району Полтавської області здійснювати дії, спрямовані на передачу у користування (оренду), в тому числі укладати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, які були передані Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» згідно договору оренди землі № 1 від 01.05.2019 р., укладеного між Василівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальність Агрофірма «Добробут» та договору оренди землі № 2 від 01.05.2019 р., укладеного між Василівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
Заява про забезпечення позову розглядається судом з врахуванням положення частини 1 статті 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» зазначає, що 01 травня 2019 року між Василівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут», укладено договір оренди земельних часток (паїв) № 1 та № 2.
Пунктом 4 Договорів № 1, №2 визначено, що термін дії договору: до 31.12.2019 року. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар зобов'язаний за 1 місяць до спливу строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір укласти договір оренди землі на новий строк (поновлення договору). До листа повідомлення про поновлення договору оренди землі Орендар додає проект додаткової угоди.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02 червня 2020 року по справі № 917/1860/19 за позовною заявою ТОВ Агрофірма «Добробут» до Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області позовні вимоги ТОВ Агрофірма «Добробут» задоволено в повному обсязі, а саме: визнано укладеною додаткову угоду № 1 від 27.09.2019 р. про поновлення договору оренди землі № 1 від 01.05.2019 р., додаткову угоду № 2 від 27.09.2019 р. про поновлення договору оренди землі № 2 від 01.05.2019 р., з дня набрання законної сили рішення суду у даній справі.
Вказане рішення суду набрало законної сили 06 липня 2020 року. Таким чином, термін дії Договору № 1 та Договору № 2 встановлено - до 31 грудня 2020 року.
Заявник вказує, що на виконання вимог пункту 4 Договорів № 1, 2 ТОВ Агрофірма "Добробут" 15 вересня 2020 року звернулася до Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області з листами повідомленням про поновлення договорів оренди землі № 1, 2 від 01.05.2019 р. та додало проекти додаткових угод № 1, 2 до договорів.
21 вересня 2020 року на тридцять першій сесії сьомого скликання Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області були прийняті рішення: № 82 "Про поновлення договору оренди землі №1 від 01.05.2019 року на невитребувані земельні частки (паї), укладених між Василівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут»"; № 83 "Про поновлення договору оренди землі №2 від 01.05.2019 року на невитребувані земельні частки (паї), укладених між Василівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут»".
Пунктами 1 вказаних рішень вирішено не продовжувати терміни дії договорів оренди землі №1 та №2 від 01.05.2019 року, укладених між Василівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут" на земельну ділянку загальною площею 16,56 га. (5 невитребуваних земельних часток (паїв) по бувшому КСП імені Петровського) та на земельну ділянку загальною площею 34,46 га. (6 невитребуваних земельних часток (паїв) по бувшому КСП імені Шевченка).
ТОВ Агрофірма «Добробут» вказує, що в даному випадку порушено його переважне право на поновлення терміну дії договорів на новий строк. Враховуючи недобросовісну практику поведінки Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, а саме передачу земельних ділянок в користування третім особам в минулих роках, ТОВ Агрофірма «Добробут» вважає за необхідне подати заяву про забезпечення позову, так як невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Передача спірних земельних ділянок в оренду третім особам унеможливлюють відновлення порушених прав щодо поновлення договорів оренди землі та додатково втягує позивача в інший судовий процес. У разі наявності укладених договорів оренди з іншими орендарями та зареєстрованого права оренди за третьою особою на спірні земельні ділянки у разі задоволення позовної заяви ТОВ Агрофірма «Добробут» та продовження дії договорів оренди земельних часток (паїв) фактично призведе до одночасної дійсності двох договорів оренди на ці земельні ділянки.
При розгляді вказаної заяви судом враховано наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є, підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому, в силу положень частини 1 статті 74 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як зазначає заявник предметом майбутнього позову буде визнання укладеними додаткових угод до договору оренди земельних часток (паїв) № 1 та договору оренди земельних часток (паїв) № 2, укладених між Василівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» 01 травня 2019 року, термін дії яких до 31.12.2020року.
Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 33 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Так, дійсно у випадку передачі спірних земельних ділянок у користування третім особам, позивач буде змушений захищати своє порушене право (у разі задоволення позовних вимог), шляхом подання інших позовів.
Однак, дослідивши надані рішення тридцять першої сесії сьомого скликання Василівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області № 82 "Про поновлення договору оренди землі №1 від 01.05.2019 року на невитребувані земельні частки (паї), укладених між Василівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут»" та № 83 "Про поновлення договору оренди землі №2 від 01.05.2019 року на невитребувані земельні частки (паї), укладених між Василівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут»" від 21 вересня 2020 року, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову, оскільки дані рішення лише свідчать про заперечення сільської ради проти поновлення відповідних договорів, а не про передачу земельних ділянок у користування іншим особам.
Так, до даної заяви заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення сільською радою, станом на даний час, дій щодо передачі спірних земельних ділянок, а також не надано доказів в підтвердження наявності обставин, які б утруднили виконання судового рішення.
Заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях неможливості невиконання рішення суду чи передачі спірних земельних ділянок у користування іншим особам.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись.
Керуючись статями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут»" про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 19.11.2020 р..
Суддя Погрібна С.В.