СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18548/20
пр. № 3/759/7972/20
18 листопада 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ясельський А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Святошинського УП ГУНП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 09.10.2020 року приблизно о 10.10 годин, в м. Києві, по вул. Зодчих, 28, порушив встановлений законом порядок розміщення агітаційних матеріалів, а саме розмістив їх у забороненому законом місці - клеїв на стовпах.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, передбаченим законом правом на правову допомогу не скористався, у зв'язку з чим вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ч.1 ст. 212-14 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212-14 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу, відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору не відноситься, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 212-14, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП; п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212-14 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: А.М. Ясельський