СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6502/20
ун. № 759/20067/20
18 листопада 2020 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
16.11.2020 року до суду надійшов зазначений позов. В якому позивач просить визнати за ним 3/8 частини спірної квартири та відповідачем 3/8 частини спірної квартири, що становить 3\4 частини спірної квартири.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір"судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем в підтвердження сплати судового збору надано докази, за місцем розгляду справи на суму 4050,00 грн. Зазначену ціну позову 405000,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Доказів на підтвердження дійсної вартості майна позивачем до позовної заяви додано висновок про вартість майна, згідно якого вартість спірного майна, а саме 3\4 частини квартири, становить 810000,00 грн, з якого і підлягає сплаті сума судового збору.
У зв'язку з тим, що позивачем визначена ціна позову не вірна виходячи із дійсної вартості спірного майна, вірна ціна позову, тобто дійсна ринкова вартість спірного майна на момент пред'явлення позову, у відповідності до вимог ст.176 ЦПК України, становитиме 810 000,00 грн., з якої і слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становитиме 8100,00 грн.
Таким чином позивачу необхідно необхідно визначити вартість спірного майна, виходячи з її ринкової вартості станом на день звернення до суду, зазначити відповідну ціну позову та надати докази сплати судового збору в розмірі 4050,00 грн., які необхідно сплати за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Святош.р-ні/Святош.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37962074; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA118999980000031218206026009; код класифікації доходів бюджету 22030101 згідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати докази, що підтверджують кожну обставину, якими позивач обґрунтовує свої вимоги або наявність підстав для звільнення від доказування.
Окрім того, реквізити для сплати судового збору зазначені також в електронній формі за адресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору, та зазначена вірної ціни позову.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду. Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у спосіб подання відповідної заяви та долучення оригіналу квитанції через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Бабич Н.Д.