печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40235/20-ц
Категорія 54
09 листопада 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2020 року позивач - комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва») звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 надати доступ до кімнати №3 (кухні) в квартирі АДРЕСА_1 , шляхом демонтування опорядження підлоги та надання доступу до технічного каналу для проведення обстеження мережі гарячого водопостачання та виконання ремонтних робіт для відновлення гарячого водопостачання у вказаному будинку. Вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що на його обслуговуванні перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 . У цьому будинку сталася аварія, а саме: пошкодження внутрішньо-будинкових мереж гарячого водопостачання, яка влаштована в непрохідному каналі під підлогою в квартирі АДРЕСА_1 зазначеного будинку, внаслідок чого у будинку відключене гаряче водопостачання.
Власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач. У зв'язку з тим, що під квартирами другого під'їзду згідно з проектом забудови відсутнє підвальне приміщення, тому внутрішньо-будинкові інженерні мережі розміщені в технічних каналах під підлогою квартир першого поверху в тому числі й квартири АДРЕСА_1 .
На даний час власник квартири не надає доступ працівникам позивача для проведення обстеження мережі гарячого водопостачання та виконання ремонтних робіт для відновлення гарячого водопостачання у будинку, мотивуючи це тим, що в квартирі виконано ремонт і підлога в об'єднаному приміщенні кухні-кімнати опоряджено плиткою-паркетом і знімати вони його не дозволять, якщо працівники позивача не вкажуть конкретне місце пошкодження мережі, що можливо лише зробити при наявності оглядового люка, який в квартирі відповідача було закрито.
Разом з тим, укладаючи договір купівлі-продажу в пункті 18 вказано, що відповідачу було роз'яснено Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 (в редакції постанови від 14 січня 2009 року № 5).
В той же час відповідач вказувала, що існують два отвори з фасаду та комори, через які можна зробити огляд технічних каналів. Крім того, можливо розширивши отвір комори в стіні та отримати доступ для ремонту гарячого водопостачання. Однак зазначений спосіб не може бути використаний працівниками позивача, оскільки для цього потрібно розбирати цегляну капітальну перегородку, яка розміщена під плитою перекриття сходового маршу, що є втручанням у капітальні несучі конструкції та може негативно вплинути на них.
Вказана ситуація спричиняє значний суспільний резонанс та скарги мешканців будинку, що підтверджується відповідними зверненнями до Міністерства розвитку громад та територій України.
На підставі викладеного, позивач просив про задоволення позову.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2020 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач правом на подання відзиву не скористалась, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов просив задовольнити.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2012 року є власницею квартири АДРЕСА_1 .
21 липня 2020 року власнику квартири АДРЕСА_1 видано вимогу про надання доступу до внутрішньо-будинкових мереж щодо їх технічного стану.
11 серпня 2020 року начальник житлово-експлуатаційної дільниці «Печерськжитло» подала до начальника юридичного відділу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» службову записку про те, що в непрохідному технічному каналі, який проходить під підлогою квартири АДРЕСА_1 стався прорив мережі гарячого водопостачання. Після проведення ремонтних робіт власниками квартири оглядовий люк технічного каналу було демонтовано та влаштовано опорядження підлоги, Працівниками ЖЕД «Печерськжитло» були вручені неодноразові вимоги щодо надання доступу до внутрішньо-будинкових мереж, однак власники їм відмовили. У зв'язку з викладеним, начальник ЖЕД «Печерськжитло» просить вжити заходи згідно діючого законодавства.
13 серпня 2020 року працівниками ЖЕД «Печерськжитло» складено акт про відмову власниками квартири АДРЕСА_1 надати доступ до квартири для проведення обстеження мережі гарячого водопостачання. Обґрунтовуючи відмову, власники квартири вказують на те, що в квартирі виконано ремонт і підлога в об'єднаному приміщенні кухня-кімната опорядження плиткою - паркетом і знімати мешканці опорядження відмовляються.
Власником квартири АДРЕСА_1 надано пояснення на акт від 13 серпня 2020 року, про те, що оглядові люки у квартирі відсутні, документи з цього приводу працівники ЖЕД «Печерськжитло» не надали. Колишні мешканці квартири неодноразово проводили ремонтні роботи. На даний час на підлозі знаходиться залізобетонне перекриття. Однак існують два отвори з фасаду та комори, через які можна зробити огляд технічних каналів. В той же час, розширивши отвір комори в стіні можна отримати доступ для ремонту гарячого водопостачання.
02 вересня 2020 року першим заступником голови Печерської районної державної адміністрації власнику квартири АДРЕСА_4 надано відповідь про відсутність можливості провести роботи щодо відновлення гарячого водопостачання у зв'язку з ненаданням доступу власниками квартири АДРЕСА_1 до помешкання для проведення ремонтних робіт.
Згідно з поверховим планом будинку АДРЕСА_1 інженерні мережі гарячого водопостачання знаходяться нижче точок водорозбору під підлогою квартири АДРЕСА_1 (кухня).
Статтею 10 ЖК Української РСР передбачено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.
Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Відповідно до частини другої статті 24 Житлового Кодексу Української РСР житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.
Статтею 151 ЖК Української РСР передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується зокрема на забезпеченні рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 8 цього Закону виконавець комунальної послуги має право доступу до житла, інших об'єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об'єкта нерухомого майна для ліквідації та відвернення аварій, пов'язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово.
Аварія - пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньобудинкових систем, а також пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, які спричинили або можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю людей, пошкодження майна, унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг споживачам (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Таким чином, працівники КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» мають право доступу до житла відповідача для ліквідації та відвернення аварій, пов'язаних із наданням відповідної комунальної послуги, а також для проведення технічних та профілактичних оглядів.
Ураховуючи вищенаведені обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102 грн.
Керуючись ст.526, 530, 611ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 надати працівникам комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» доступ до квартири АДРЕСА_1 для проведення обстеження мережі гарячого водопостачання та виконання робіт для відновлення гарячого водопостачання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» витрати з оплати судового збору в сумі 2102 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, м. Київ, провул. Івана Мар'яненка, 7, ЄДРПОУ 35692211);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2020 року.
Суддя О.Л. Бусик