печерський районний суд міста києва
Справа № 2-749/11
18 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у залі суду заяву представника ТОВ «ФК «Гефест» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у справі № 2-749/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У червні 2020 року заявник звернувся до суду із зазначеною заявою. В обґрунтування підстав для звернення до Печерського районного суду із відповідною заявою зазначає наступне.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-749/11 від 26 січня 2011 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 49.35/346/07-НВС від 01 листопада 2007 року в сумі 679 740 грн. 84 коп. та судовий збір в розмірі 1 820 грн.
23 лютого 2018 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-749/11 замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2011 року, а саме: стягувача - Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» на його правонаступника - ПАТ «Дельта Банк».
25 травня 2019 між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено договір № 1436/К купівлі-продажу майнових прав, відповідно до п. п. 1.1. якого продавець - ПАТ «Дельта Банк» передає у власність покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього договору.
Право вимоги вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору (п.1.3. Договору).
Відповідно до Додатку №1 до договору, до правонаступника стягувача перейшло також право вимоги за кредитним договором 49.35/346/07-НВС від 01.11.2007.
Заявник просив здійснити заміну сторони стягувача у вказаній справі на підставі укладеного 25 травня 2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» договору № 1436/К купівлі-продажу майнових прав.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про час, дату, місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з частиною третьою ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-749/11 від 26 січня 2011 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 49.35/346/07-НВС від 01 листопада 2007 року в сумі 679 740 грн. 84 коп. та судовий збір в розмірі 1 820 грн.
23 лютого 2018 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 2-749/11 замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2011 року, а саме: стягувача - Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк».
25 травня 2019 між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено договір № 1436/К купівлі-продажу майнових прав, відповідно до п. п. 1.1. якого продавець - ПАТ «Дельта Банк» передає у власність покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього договору.
Право вимоги вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору (п.1.3. Договору).
Відповідно до Додатку №1 до договору, до правонаступника стягувача перейшло також право вимоги за кредитним договором 49.35/346/07-НВС від 01.11.2007.
За приписами частини першої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI ЦПК України.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Відповідно до пункту частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
У відповідності зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 Цивільного кодексу України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об'єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов'язання на боці кредитора.
Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.
Керуючись ст.ст. 1-20, 352, 353, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву представника ТОВ «ФК «Гефест» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у справі № 2-749/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (код ЄДРПОУ 42350033, адреса реєстрації: 01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд.3) у виконавчому листі № 2-749/11, що виданий Печерським районним судом м. Києва відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О.Л.Бусик