ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3616/20
провадження № 2/753/4781/20
(заочне)
"26" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У лютому 2020 року до Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів переданих у позику у розмірі 9 000 доларів США, що на день подання позову за курсом НБУ еквівалентно 220 680 грн., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 2 484 грн. (а.с. 4).
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. 20.09.2019 ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 9 000 доларів США, які зобов'язався повернути до 05.10.2019 про що склав власноруч написану розписку. Станом на день подачі позову позивачеві грошові кошти повернуті не були. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, проте відповідач ухилявся від його сплати. На письмову претензію відповідач не відреагував. Оскільки відповідач не повернув кошти з нього на користь відповідача також підлягає стягненню 3 % річних від простроченої суми за період прострочення жовтень 2019 - лютий 2020 (кількість днів 137).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не прибув, проте його представник - адвокат Забродіна В.О. подала до суду заяву з проханням розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та не заперечувала щодо ухвалення заочного рішенні у справі.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи, в порядку визначеному законом, проте в засідання не прибув, відзив від нього до суду не надходив, про причини неявки суд не повідомив.
З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України та з позицією позивача викладеною в заяві, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 20.09.2019 ОСОБА_2 зобов'язався повернути ОСОБА_1 9 000 доларів США у строк до 05.10.2019, що підтверджується власноруч написаною розпискою ОСОБА_2 (а.с. 5).
З позовної заяви вбачається, що зобов'язання щодо повернення грошових коштів відповідачем не виконується, відповідачем жодних доказів на спростування цієї обставини суду не надано. На письмову претензію позивача про повернення боргу від 16.01.2020 відповідач не відреагував (а.с. 6).
Зважаючи на положення частини 2 статті 1047 ЦК України, розписка ОСОБА_2 , яка посвідчує передання йому позивачем грошових коштів і містить вказівку на його зобов'язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, розцінюються судом як доказ укладення між сторонами договору позики.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦПК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За загальними правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення матеріального закону вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 коштів наданих у позику у розмірі 9 000 доларів США суд вважає обґрунтованими і доведеними та задовольняє їх.
У своєму рішенні Великою Палатою Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №340/385/17 провадження № 14-495цс19, залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанції зроблено висновок, що позикодавець за договором позики в іноземній валюті має вільно обрати валюту стягнення, або визначену у договорів позики (розписці) або у національній одиниці - гривні.
ОСОБА_1 в позовних вимогах просить суд стягнути борг у розмірі 9 000 доларів США.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду.
У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц провадження № 14-446цс18)
Отже, 3 % річних розраховуються з урахуванням боргу у розмірі 9 000 доларів США, помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 06 травня 2016 року по 19 лютого 2020 (період який визначив позивач) що становить 101.24 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач визначив 3 % річних у сумі 2 483 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення саме ця сума, оскільки суд відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог позивача.
Отже зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення матеріального закону вимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими і доведеними та задовольняє їх.
Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем за подачу позову судовий збір в розмірі 2 206 грн. 80 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами, ст. 1047, 1049, ЦК України, ст.ст. 11, 12, 13, 76-83, 141, 223, 229, 259, 263-265, 268, 274 -284, 289, 351-352 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 9 000 доларів США. та 3 % річних у розмірі 2 483 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 206 грн. 80 коп.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Заставенко М.О.