"19" листопада 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/821/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши справу
за позовом Державного навчального закладу “Ужгородський центр професійно-технічної освіти”, м. Ужгород
та третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору:
третя особа 1 - Міністерство освіти і науки України, м. Київ
третя особа 2 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача 1 Товариства з додатковою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство”, м. Ужгород
до відповідача 2 Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород
про визнання недійсним та скасування рішення ради в частині та зобов'язання передати майно
секретар судового засідання - Корольчук М.М.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від третьої особи 1 - не з'явився;
від третьої особи 2 - не з'явився;
від відповідача 1 - Сорокін Е.О., директор, Шимчишина Н М., заступник директора, Субота М.І., ордер ОА № 1006840 від 25.02.2020
від відповідача 2 - Гончарук А.Р., представ. за дов. №03-22/19 від 03.01.2020;
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить частково визнати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 20.07.2011 року № 266 та від 21.09.2011 року № 335, а також Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 190868, видане 27.09.2011 Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Товариству з додатковою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство” на склад загальною площею 149,5 м.кв, який розміщений за адресою: м. Ужгород, вул. Бородіна, l4 та зазначений в плані будівлі під літерою Е. Іншою вимогою є зобов'язати відповідача 1 - Товариство з додатковою відповідальністю “Виробничо-торгове підприємство” передати зазначений склад - як державне майно його балансоутримувачу - Державному навчальному закладу “Ужгородський центр професійно-технічної освіти”. Позов заявлено на підставі статей 41 Конституції України, ст. 231, 326 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 05 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третіх осіб.
У справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті на 1911.2020(ухвала суду від 20.10.2020 № 97/821/19).
У призначене судове засідання по розгляду справи по суті позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань через канцелярію суду, в т. ч. і про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, від нього не надходило.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Судом взято до уваги також і те, що в разі відсутності в позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у судове засідання, призначене на 19.11.2020, не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові № 910/16978/19 від 05 червня 2020 року .
Керуючись ст. 13, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного навчального закладу “Ужгородський центр професійно-технічної освіти”, м. Ужгород - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 19.11.2020
Суддя Л.В. Андрейчук