Справа № 600/725/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
19 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ткач В.В.,
представника позивача - Міцнея В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив :
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) від 18.12.2019 року №145746-03 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 6707,15 грн - безпідставно утриманої пенсії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 18.12.2019 року №145746-03 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повернути ОСОБА_1 6707,15 грн - безпідставно утриманої пенсії.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1681,60 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Чернівецькій області та з 03.01.2008 р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання постанови Правління Пенсійного фонду України № 19-1 від 03.09.2018 "Про проведення інвентаризації пенсійних справ", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19.09.2018 за № 1077/32529, якою затверджений Порядок проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, Головним управлінням ПФУ в Чернівецькій області проведено інвентаризацію пенсійної справи позивача, в ході якої встановлено, що довідка про заробітну плату від 03.01.2008 № 2, видана ТОВ "Дністерелектросервіс" має завищення заробітної плати , з яких не утрималися страхові внески.
27.06.2019 р. згідно довідки №1058 встановлено, що в ході звірки особових рахунків за 1993-1999 р.р. виявлено завищення заробітної плати в сумі 25755,41975 грн (а.с.50-51).
27.06.2019 р за результатами звірки між відповідачем та ТОВ "Дністерелектросервіс" видано нову довідку № 6, в якій суми заробітку відповідають первинним документам, що знаходяться в установі (а.с. 50-51).
18.12.2019 р. відділом з питань організації роботи з виплати пенсій винесено рішення №145746-03 відповідно до якого визначено переплату пенсії у сумі 31694,59 грн, яке підлягає поверненню. Окрім того зазначено, що у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.02.2020 р. (а.с 53).
20.12.2019 р. Новодністровським сектором обслуговування громадян повідомлено позивача про переплату пенсії у сумі 31694,59 грн за період з 03.01.2008 р. по 31.12.2019 р. Відповідно до ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" запропоновано повернути дану переплату добровільно (а.с. 47).
20.01.2020 р. листом № 37-64/К-02/8-2400/20 відповідач повідомив позивач про наявність щодо причин та порядку відшкодування переплати пенсій (а.с. 48-49).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відсутні будь-які докази наявності вини позивача чи зловживання з його боку при отриманні пенсії.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Поряд з цим, у статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 ).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках передбачених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається лише у двох випадках - коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних відомостей.
Разом з цим, відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Статтею 103 вказаного Закону визначено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - в наслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 489/3771/16-а, у постанові від 20 травня 2019 року у справі № 489/205/16-а.
Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі 6-151цс13, які є обов'язковими для виконання судами всіх інстанцій.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Так, як встановлено судом першої інстанції, в оскаржуваному рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні його із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивача щодо недостовірності даних, зазначених у довідці ТОВ "Дністерелектросервіс", а навпаки, у спірному рішенні зазначено, що вказані довідки були видані з вини організації, яка їх видала, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності вини позивача чи зловживання з його боку при отриманні пенсії.
Також суд першої інстанції вірно вказав, що кошти, утримані з пенсії позивача у зв'язку з прийняттям рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, не виплачені безпідставно. У зв'язку із скасуванням рішення, утримані з ОСОБА_1 кошти в розмірі 20% суми пенсії, підлягають поверненню позивачу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 листопада 2020 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.