Справа № 560/3412/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мазурок О.В.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
19 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про порушення митних правил,
В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницької митниці ДФС про скасування постанови, винесеної 03.10.2019 року т.в.о. начальником Хмельницької митниці ДФС Баланом Ігорем В'ячеславовичем у справі про порушення митних правил №0114/40000/19, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% від різниці митних платежів, а саме 38 464 грн. 53 коп.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Хмельницької митниці ДФС України №0114/40000/19 від 03.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 38464 грн. 53 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята правомірно, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень встановлених чинним законодавством України. Зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності за ст.485 МК України на основі наданих митними органами Німеччини документів, за результатами аналізу яких, митним органом встановлено різницю вартості транспортного засобу, відповідно перераховано митні платежі та прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 придбав у німецькій компанії «Nikolaj Rube Kfz Handel» автомобіль марки Opel Insignia Sports Tourer 2011 року випуску. За придбаний автомобіль позивачем було сплачено обумовлену договором купівлі-продажу ціну - 5200 євро та отримано разом з автомобілем пакет документів.
21.02.2017 року о 13:24 год. через пункт пропуску «Шегині-Медика» Львівської митниці ДФС згідно попередньої митної декларації типу ЕЕ №400050000/2017/300294 від 21.02.2017 громадянином ОСОБА_1 був ввезений на митну територію України придбаний легковий автомобіль марки Opel Insignia Sports Tourer.
Будучи впевненим в тому, що документи, надані йому німецькою стороною є правдивими і відповідають дійсності, для здійснення митного оформлення в режимі ІМ40ДЕ автомобіля Opel Insignia Sports Tourer 2011 року виготовлення, 21.02.2017 року позивачем було подано на митний пост «Хмельницький-центральний» Хмельницької ДФС наступні документи: свідоцтво про реєстрацію т/ НОМЕР_1 від 29.08.2011, свідоцтво про реєстрацію т/з № НОМЕР_2 від 13.11.2013, свідоцтво про реєстрацію т/з № НОМЕР_3 від 20.02.2017, калькуляцію транспортних витрат, документ купівлі-продажу KAUFVERTRAG+RECHNUNG: 001/741-17 від 20.02.2017 з зазначеною вартістю 5200 євро, а також митну декларацію №400050000/2017/300343, де в графі 22 задекларована вартість автомобіля 5200 євро, митна вартість задекларована в сумі - 150 969, 27 грн., сплачено митних платежів (графа 47) - 70 276,58 грн. (мито - 15 096,93 грн., акциз - 18 305,34 грн., ПДВ - 36874,31 грн.)
Автомобіль було розмитнено у встановленому законом порядку.
У 2019 році Хмельницька митниця ДФС надіслала запит до митних органів Федеративної Республіки Німеччини про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів, серед яких зазначила і автомобіль Opel Insignia Sports Tourer, придбаний позивачем.
30.08.2019 Хмельницькою митницею ДФС отримано відповідь (лист ДФС від 23.08.2019 №27503/7/99-99-20-02-01-17), якою надіслано засвідчені копії митних декларацій Німеччини, на підставі яких експортовано транспортні засоби.
Відповідно до отриманої від митних органів Німеччини експортної декларації MRN: 17БЕ510255031521Е6 від 20.02.2017 встановлено, що легковий автомобіль марки Opel Insignia Sports Tourer був проданий німецькою компанією «Nikolaj Rube Kfz Handel» громадянину ОСОБА_1 згідно з документом купівлі-продажу №001/741-17 за 6600 євро.
На підставі отриманого документу, митний орган дійшов висновку, що позивач заявив у митній декларації №400050000/2017/300343 від 27.02.2017 (гр. 22) неправдиві відомості щодо фактурної вартості автомобіля, необхідні для визначення його митної вартості та подав Хмельницькій митниці ДФС документ - Kaufvertrag+Rechnun G: 001/741-17 від 20.02.2017 з такими відомостями (із зазначеною вартістю 5200 євро), що спричинило зменшення розміру митних платежів до бюджету на суму 12 821,51 грн. (відповідно до листа відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Хмельницької митниці ДФС від 10.09.2019 №532/22-70-19), чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.
Так, 19.09.2019 року головним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Хмельницької митниці ДФС Кучером О.В. був складений протокол про порушення митних правил № 0114/40000/19 за ст. 485 МК України щодо ОСОБА_1
03.10.2019 р. т.в.о. начальником Хмельницької митниці ДФС Баланом І.В. розглянуто матеріали адміністративної справи про порушення митних правил № 0114/40000/19 та винесена постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у розмірі 38 464,53 грн.
Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача ознак об'єктивної сторони порушення Митних правил, передбачених ст. 485 МК України та правомірності винесення оскаржуваної постанови.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з урахуванням такого.
Згідно з ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
ст. 486 Митного кодексу України визначено, що завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно із ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ст. 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Аналізуючи зміст наведених норм чинного законодавства, необхідно вказати, що склад правопорушення, визначеного ст. 485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).
Відповідно до ст.10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 Митного кодексу, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст.485 Митного кодексу України) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до частини 1статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.
Колегія суддів вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами (ст. 495 МК України).
Як зазначає Подільська митниця, підставою для притягнення позивача до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України є отримані від німецьких митних органів експортної декларації MRN: 17БЕ510255031521Е6 від 20.02.2017 встановлено, що легковий автомобіль марки Opel Insignia Sports Tourer був проданий німецькою компанією «Nikolaj Rube Kfz Handel» громадянину ОСОБА_1 згідно з документом купівлі-продажу №001/741-17 за 6600 євро.
Між тим, договору купівлі-продажу, на підставі якого зазначені відомості внесені у експортну декларацію, німецький митний орган не надав.
Між тим, судом встановлено, що згідно документу купівлі-продажу G: 001/741-17 від 20.02.2017, який міститься в матеріалах справи, вартість автомобіля марки Opel Insignia Sports Tourer 2011 року виготовлення становить 5200 євро.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №208 складеного 27 лютого 2017 року - вартість автомобіля марки Opel Insignia Sports Tourer SW, кузов № НОМЕР_4 , 2011 року випуску, що ввозиться на митну територію України на дату оцінки може складати 5185,83 євро (а.с.59-60).
В графі 22 митної декларації №400050000/2017/300343 позивачем задекларована вартість автомобіля 5200 євро, митна вартість задекларована в сумі - 150 969, 27 грн., сплачено митних платежів - 70 276,58 грн.
За даними попередніх переглядів, які стосуються автомобіля марки Opel Insignia Sports Tourer, надісланих на адресу Державної фіскальної служби України та в подальшому направлених Хмельницькій митниці ДФС убачається сума рахунку - 6600 євро, статистична вартість в євро - 6750.
Щодо інформації, отриманої у встановленому порядку від митних органів Федеративної Республіки Німеччини по вказаному автомобілю, слід зазначити, що самі по собі документи митних органів Федеративної Республіки Німеччини не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.
Митний орган, в порушення вимог ст. 486 Митного кодексу України не перевірив обставин завершення експорту товару, не направив відповідних запитів відповідним компаніям, які є відправниками товару по документах митних органах Федеративної Республіки Німеччини та документах, поданих до митного оформлення декларантом.
При цьому митниця під час розгляду справи про порушення митних правил жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам митних органів Федеративної Республіки Німеччини, аніж тим, що подані до митного оформлення декларантом на Хмельницькій митниці ДФС.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи митного органу щодо існування невідповідності між документами, поданими позивачем митному органу в Україні та експортними митними деклараціями, наданими німецьким митним органом,як підстава для притягнення позивача до відповідальності за ст.485 МК України, оскільки така невідповідність, без належних доказів умисного подання декларантом недостовірних документів та відомостей не може бути підставою для прийняття рішення щодо визнання її винною у вчиненні порушення митних правил.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Врахувавши наведене , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку відповідач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не довів правомірність свого рішення щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст. 485 МК України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 листопада 2020 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Боровицький О. А. Совгира Д. І.