2/622/462/20
Справа № 622/934/20 р.
19.11.2020 смт Золочів
Золочівський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді Квітки О.О.,
за участю секретаря Бойко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду у смт Золочів Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Золочівська селищна рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
встановив:
11.09.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій остання просить суд визнати відповідачів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням у житловому будинку АДРЕСА_1 . Судові витрати стягнути з відповідачів.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 04 серпня 1998 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку значаться зареєстрованими її діти - відповідачі по справі, які ніколи не проживали у вказаному будинку. Їх особисті речі у будинку позивача відсутні, допомоги на утримання житла вони не надають, комунальні платежі не сплачують. У Золочівській селищній раді на її клопотання про зняття відповідачів з реєстраційного обліку відповіли відмовою, у зв'язку з чим позивач була змушена звернутися зі вказаним позовом до суду, сплативши судовий збір.
08.10.2020 ухвалою судді Шабас О.С. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою суду від 30.10.2020 витребувано відомості із Золочівського ВП Дергачівського ГУНП України в Харківські області, КНП ЗРР «Золочівська ЦРЛ», КНП «ЦПМД Золочівської селищної ради» та Золочівського відділення поштового зв'язку щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за вказаною адресою не проживають.
Ухвалою судді Квітки О.О. від 11.11.2020 вказану справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник за довіреністю адвокат Ісоєв М.Н. не з'явилися, через канцелярію суду останній надав письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов, розгляд справи здійснювати без його участі та участі позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання не з'явилися, про дату, час та місце судових засідань повідомлялися у встановленому законом порядку, а саме: за останнім відомим місцем проживання та реєстрації і через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим суд вважав за можливе ухвалити за згодою представника позивача заочне рішення у справі. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Представник третьої особи секретар Золочівської селищної ради Колодько О.С. завчасно подав до канцелярії суду письмове клопотання, у якому просив розгляд справи провести за відсутності їх представника.
Ухвалою суду від 19.11.2020 постановлено здійснити розгляд справи у заочному порядку відповідно до вимог ч.1 ст.280 та ч.1 ст.281 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 04.08.1998, посвідченого державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області Пендюріною Л.С., зареєстрованого в реєстрі за № 846, що підтверджується також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району» № 23892692 від 18.09.2009. (а.с. 7-12, 50).
Відповідно до інформації від 03.08.2020 № 14.04-01-03/84 виконавчого комітету Золочівської селищної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дійсно зареєстровані у будинку АДРЕСА_1 , проте з дня реєстрації місця проживання за вказаною адресою не проживали та не проживають. Аналогічні відомості містяться також у виписці з погосподарської книги від 04.08.2020 № 14.04-01-03/85, наданої в.о. старости Лютівського старостинського округу Міхрабовим А.М., та відповіді на запит суду щодо місця реєстрації відповідачів від 21.09.2020 №14.04-01-03/104, згідно з якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за зазначеною адресою, однак не проживають, місце їх знаходження чи проживання невідоме (а.с. 13-14) .
З акту обстеження про встановлення факту проживання від 03 серпня 2020 року, складеного за участі депутата Золочівської селищної ради Крупича В.Ф. та сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично не проживають у будинку АДРЕСА_1 з серпня 2016 року (а.с. 15).
З інформації т.в.о. начальника Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Мірошника С, направленого до суду 09.11.2020 за вих. № 6196/119-80/01/20-2020 від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , заяв з приводу перешкоджання проживання за вказаною адресою не надходило (а.с. 36).
Як вбачається з повідомлення т.в.о. директора КНП ЗЗР «Золочівська ЦРЛ» Бутової І.М. від 11.11.2020 № 1573, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , протягом останнього року за медичною допомогою в КНП ЗРР «Золочівська ЦРЛ» не зверталися (а.с. 40).
З повідомлення головного лікаря КНП «ЦПМД Золочівської селищної ради» Тесленко М.А. від 10.11.2020 № 1256 видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , протягом останнього року по теперішній час за медичною допомогою до закладу не зверталися (а.с. 45).
Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 12, 13, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Згідно з положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Однак, як зазначено в ч. 3 ст. 13 Конституції України, власність зобов'язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству.
Статтею 405 ЦК України окреслено право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Так, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV прокоментовано порядок та підстави зняття з реєстрації місця проживання. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі в тому числі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, якою гарантується право на житло і встановлено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В ст. 71 ЖК УРСР зазначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 ЖК УРСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні за місцем своєї реєстрації понад шість місяців, їх відсутність не пов'язана з поважними причинами, передбаченими статтею 71 ЖК УРСР, тому суд вважає, що є підстави визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку, який належить позивачу.
Стосовно судових витрат по справі суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в даній справі з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплачену позивачем при зверненні до суду у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 18, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування, належним на праві власності ОСОБА_1 , житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 );
відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );
відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 );
третя особа: Золочівська селищна рада (код ЄДРПОУ 25175462, адреса Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Центральна, 13-А, електронна адреса zolsrada@ukr.net).
Суддя О. О.Квітка