Справа № 640/19137/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
18 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Лаіонс» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Лаіонс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У серпні 2020 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку суми штрафів у розмірі 46 887,18грн., 176473,44грн., 27540,41грн. та скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень № 0364550405 від 09 квітня 2020 року, № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок суму штрафу у розмірі 46 887,18грн., 176473,44грн., 27540,41грн. та зобов'язати скасувати (відкликати) податкові повідомлення-рішення № 0364550405 від 09 квітня 2020 року, № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року, оскільки у провадженні цього суду є справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходить справа № 640/25470/19 за позовом ТОВ «Вайт Лаіонст» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в той час як даний позов подано до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві. Звертає увагу на те, що у даному позові не просить скасувати податкове повідомлення-рішення, а просить саме зобов'язати відповідача здійснити перерахунок штрафних санкцій та, як наслідок, скасувати (відкликати) податкові повідомлення-рішення. Наголошує, що предмет та підстави позовних вимог у справах № 640/25470/19, № 640/10764/20 відрізняється від предмету та підстав у справі № 640/19137/20.
У межах встановленого судом строку відзиві на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції встановив, що позивачем подано аналогічні позови щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року, зокрема щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 001230405 від 11 січня 2020 року ухвалою суду від 28 травня 2020 року відкрито провадження у справі № 640/10764/20 (суддя Шейко Т.О.) та щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0390021206 від 14 травня 2019 року ухвалою суду від 23.12.2019 року відкрито провадження у справі № 640/25470/19 (суддя Качур І.А.). Викладене, на переконання Окружного адміністративного суду міста Києва, виключає можливість розгляду і вирішення даного позову в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Частина 1 статті 2 КАС України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем подано аналогічні даному позови щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року, зокрема щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 001230405 від 11 січня 2020 року ухвалою суду від 28 травня 2020 року відкрито провадження у справі № 640/10764/20 (суддя Шейко Т.О.) та щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0390021206 від 14 травня 2019 року ухвалою суду від 23.12.2019 року відкрито провадження у справі № 640/25470/19 (суддя Качур І.А.)
При цьому, той факт, що позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку суми штрафів і скасування (відкликання) податкових повідомлень рішень та просить суд зобов'язати суб'єкта владних повноважень здійснити відповідні дії, не свідчить про те, що між даними сторонами виник новий спір в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року.
Посилання апелянта на те, що у справах № 640/19137/20 та № 640/25470/19 відповідачами є різні особи: ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДПС у м. Києві, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, судовою колегією оцінюється критично з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» випливає, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Згідно додатку 2 до вказаної постанови Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.
При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Головного управління ДПС у м. Києві здійснено 30 липня 2019 року.
Викладене, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про наявність у позивача правових підстав для звернення до суду з клопотанням про заміну відповідача ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником, а не з новим адміністративним позовом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за позовом позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайт Лаіонс» до Головного управління державної податкової служби у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та скасування податкових повідомлень-рішень № 0364550405 від 09 квітня 2020 року, № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 001230405 від 11 січня 2020 року, № 0390021206 від 14 травня 2019 року, судом першої інстанції порушень норм процесуального законодавства допущено не було.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Лаіонс» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов