Справа № 580/3970/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш
18 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми права.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 02 листопада 2020 року, проте у судове засідання не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо неприйняття розпорядження по розрахунку доплати до пенсії позивачу у розмірі однієї мінімальної заробітної плати підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонерові, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та перерахунку основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 39,49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача усунути порушення права позивача на доплату пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, на розмір основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 39, 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виготовити відповідне розпорядження відповідно до постанови Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.10.2011 року у справ №2-а-6666/11.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.10.2011 року у справ №2-а-6666/11 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату позивачу як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.01.2011 року із розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, з 06.10.2010 року та з урахуванням фактично виплачених сум.
Таким чином, підставою для звернення позивача до суду є незгода позивача з діями відповідача, вчиненими на виконання постанови Тальнівського районного суду Черкаської області від 06.10.2011 року у справ №2-а-6666/11.
Відповідно до статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .
З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що неможна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, здійснюється судом протягом 10 днів з дня її отримання.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а тому судом першої інстанції було правомірно відмовлено у відкритті провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 294, 315, 316, 321 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року про відмову у відкритті провадження - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.