н.с. 621/2227/20
н.п. 3/621/347/20
Постанова
Іменем України
19 листопада 2020 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Зміївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Горбунова Р.О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №444952, 09.08.2020 о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 по автодорозі Харків-Мерефа-Павлоград поблизу с. Погоріле керував автомобілем Mazda-626, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, порушення мовлення, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився.
Постанова Зміївського районного суду Харківської області від 05.11.2020 про привід ОСОБА_1 залишилася не виконаною, відомості про причини не виконання до суду не надходило.
Судом здійснювався виклик свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які звернулися до суду з заявами, в яких вказали, що у зв'язку з карантином не мають можливості прибути до суду.
Відповідно до положення ст. 268 КУпАП, присутність особи при розгляді правопорушень, які ставяться в вину ОСОБА_1 , не є обов'язковою.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ « Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» 11 від 17.04. 2014 р., розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправдних зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Учасники справи повинні добросовісно здійснювати та використовувати свої права та обов'язки.
Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, нез'явлення сторін та представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необгрунтованих клопотань. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогамстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також, що законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що згідно положень ст. 268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130КУпАП не відносяться до правопорушень, по яких присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Ознайомившись з наданими матеріалами, дійшов наступного.
Відповідно дост. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 2.5 Правил дорожньогоруху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, в протоколі про адміністративне правопорушення від підпису відмовився.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 444952 від 09.08.2020; даними рапорту від 09.08.2020 за № 7261; направленням ОСОБА_1 до Зміївської ЦРЛ на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , даними довідки, з якої вбачається, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 вилучено працівниками поліції (а.с. 1-9)
Дані докази узгоджуються між собою та сумніву у суду не викликають та підтверджують факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ст. 284 КУпАП визначено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; про закриття справи.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, коли: відсутні подія і склад адміністративного правопорушення (п.1), закінчились на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу (п.7).
За змістом цих правових норм, провадження в справі може бути закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням передбачених законом строків накладення стягнення лише при наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Положення п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП дійсно не містять вимог стосовно встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ця норма закону передбачає підстави для закриття провадження.
В той же час, приписи ст. 280 КУпАП є імперативними і зобов'язують суд встановити обставини, зазначені в цій нормі закону.
Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 09.08.2020, а відповідно до ст. 38 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення, провадження в справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в справі стосовно нього закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: