Справа № 640/16656/19 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.
18 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» до Київської міської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100150/2019/00140.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року, з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про виправлення описки від 01 липня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт звертає увагу апеляційного суду на порушення процесуальних норм ст.242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не враховано доводи та аргументи митного органу, що підтверджують правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості, зокрема, щодо обґрунтованості митної вартості оцінюваного товару.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Апелянтом до апеляційної скарги подано клопотання про заміну сторони у справі його правонаступником, а саме Київську міську митницю ДФС замінити на Київську митницю Держмитслужби.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858, розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р, наказу Київської митниці Держмитслужби від 06.12.2019 № 7, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, сторону відповідача Київська міська митниця ДФС замінити на його правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» (надалі - покупець) та компанією Lindsay Sulama Ve Atyapi Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi (Туреччина) (далі - продавець) було укладено контракт купівлі-продажу від 14.03.2019 №LIN-HVT 03-14, відповідно до якого покупець здійснює купівлю товару згідно із специфікацій до контракту, а продавець здійснює поставку.
Відповідно до додатку №1 до вищезазначеного контракту, поставка товарів здійснюється на умовах DAP: с. Гора, Бориспільський район, Київська обл., Україна у відповідності до Правил "Інкотермс".
Згідно із умовами додатку №1 до контракту, оплата відбувається (І) 25% передплата, 7 днів після підписання контракту, (ІІ) 25% оплата, здійснюється на рахунок Продавця протягом 6 місяців після поставки, але не пізніше ніж 31 жовтня 2019, (ІІІ) оплата 50% січень 2020.
Позивачем придбано на відповідних умовах та ввезено на митну територію України вантаж, а саме: кругову іригаційну систему "Zimmatic" NTCP 750 м, в номенклатурі, кількості та по ціні згідно із додатком, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) від 14.03.2019 №BV2771.
З метою митного оформлення вказаного товару, товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Холдинг МС» подало до Київської міської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію від 24.04.2019 №UА100150/2019/103611.
Митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту (основним методом).
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано наступні документи: контракт від 14.03.2019 №LIN-HVT 03-14; додаток №1 до контракту від 14.03.2019; сертифікат про походження товару від 12.04.2019 №Р0636090; дві автотранспортні накладні від 23.04.2019 №9831, №0557; коносамент від 17.04.2019 №TR-IST-ODS-5814; рахунок-фактура (інвойс) від 14.03.2019 №BV2771; договір про надання послуг митного брокера від 11.12.2017 №58439-І.
Через програму обміну електронними повідомленнями з митницею «QDPro» (далі - програма «QDPro») 24.04.2019 позивачем отримано електронний запит про проведення митного огляду, який і був проведений 25.04.2019, про що складено акт про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Цього ж дня через програму «QDPro» в електронному вигляді надійшов запит від відповідача про необхідність подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України.
На виконання вимог відповідача, позивачем надано додаткові документи на підтвердження достовірності декларування митної вартості товарів, зокрема: 1) платіжний документ стосовно оплати за товар (Swift); 2) транзитні митні декларації від 12.04.2019 №MRN 19TR59030000058934 та від 12.04.2019 №MRN 19TR59030000058926; 3) прайс-лист фірми виробника (продавця); 4) інвойс виробника (продавця) від 11.04.2019 №43673; 5) страховий поліс №9235991001433; 6) експертний висновок Київської ТПП від 25.04.2019 №Ц-430.
У подальшому Київською митницею Державної фіскальної служби України складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні (випуску) товарів №UA100150/2019/00140, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2, у зв'язку з тим, що документи, надані для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а також відомостей щодо ціни, яка сплачена. Також зазначено, що декларанту надіслано пропозицію визначити митну вартість імпортованих товарів із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів відповідно до статті 60 Кодексу.
Позивачем 06.05.2019 подано нову митну декларацію №UA100150/2019/103695, в якій зазначено, що товар випущено у вільний обіг на підставі розділу Х Митного кодексу України- шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, тобто позивач не погодився з рішенням відповідача про коригування заявленої митної вартості та надав гарантію для можливості вільного використання товару у розмірі 58 496,26 гривень.
Не погоджуючись з рішення про коригування, позивачем 31.05.2019 подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 31.05.2019 №90 на рішення про коригування митної вартості товару від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Позивачем наголошено на тому, що а ні в електронному запиті від 25.04.2019, а ні в рішення про коригування митної вартості товару від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2, митний орган не зазначив конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також не обґрунтував необхідність перевірки сумнівних відомостей. Таким чином, в порушення вимог статті 54 Митного кодексу України незаконно витребував у декларанта додаткові документи та почав процедуру консультування, безпідставно не прийняв до уваги додатково надані декларантом документи, в порушення вимог статті 57 Митного кодексу України необґрунтовано використав для визначення митної вартості товару не основний метод, а другорядний, при цьому чітко не аргументувавши чому митному органу не вдалося використати другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
В листі від 01.07.2019 №29565/619999-190201-15 Державною фіскальною службою України зазначено, що всі обґрунтування неможливості застосування основного методу визначення митної вартості містяться в графі 33 вказаного рішення, а декларант, для підтвердження заявленої митної вартості, протягом 80 днів з дня випуску товарів може надати додаткові документи безпосередньо до органу доходів і зборів.
24.07.2019 ТОВ «Агро-Холдинг МС» подано відповідачеві додаткові документи згідно частини восьмою статті 55 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару випущеного у вільний обіг, а саме: копію Контракту №LIN-HVT 03-14 від 14.03.2019 з Додатком №1, копію рахунку-фактури (інвойс) від 14.03.2019, платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 28/03/2019, копію платіжного документу стосовно оплати за товар (Swift), копію автотранспортної накладної №9831 від 23.04.2019, копію автотранспортної накладної №0557 від 23.04.2019, копію коносаменту TR-IST-ODS-5814 від 17.04.2019, копію страхового полісу №9235991001433, копію прайс-листа фірми виробника, копію транзитної митної декларації MRN 19TR59030000058934 від 12.04.2019, копію транзитної митної декларації MRN 19TR59030000058926 від 12.04.2019, копію експертного висновку Київської ТПП від 25.04.2019 №Ц-430, копію інвойсу виробника від 11.04.2019 №43673, копію сертифікату про походження товару№Р0636090 від 12.04.2019, копію виписки з бухгалтерської документації - оборотно-сальдову відомість за рахунком 1521, просив визнати заявлену митну вартість товару та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.
Листом від 30.07.2019 №7005/10/26-70-19-01 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів з наступних причин: відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (вартість страхування); наявність розбіжностей щодо ціни, яка сплачена та підлягає сплаті (не завірене платіжне доручення, відсутнє посилання на інвойс, інший номер Account, ніж зазначений у контракті); додатково надані прайс-лист продавця та висновок експертної організації мають суб'єктивну спрямованість, оскільки базуються тільки на даних даної зовнішньоекономічної операції, отже, не відображають «дійсної вартості товару», тому прийняті до уваги, але не є визначальними для підтвердження митної вартості; відсутність перекладів та наявність інших розбіжностей (розбіжностей у коносаменті, відсутність вартісних характеристик у транзитних митних деклараціях). Платіжне доручення в іноземній валюті від 28.03.2019 №3, як і наданий під час митного оформлення Swift від 01.04.2019, не містить посилання на інвойс, відповідно до якого здійснена поставка. Також, відсутній «Accounty with Institution» (відповідна графа не заповнена), який у наданому під час митного оформлення Swift містить код, що не відповідає реквізитами, наведеним у Контракті, отже надане платіжне доручення не спростовує розбіжності, наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості. Також, відповідно до наданих платіжних документів перерахування коштів у розмірі 30275,00 дол. США здійснено 01.04.2019, що суперечить вимозі пункту 2 Додатку №1 від 14.03.2019 до Контракту щодо здійснення 25% передоплати протягом 7 днів з моменту підписання Контракту. Надана оборотно-сальдова відомість за рахунком 1521 за січень 2019 року - червень 2019 року не містить даних, які спростовують виявлені під час митного оформлення розбіжності, не піддається обчисленню та перевірці, тому прийнята до уваги, але не є визначальною для підтвердження митної вартості товару. Враховуючи це, відповідач вважає, що підстави для скасування рішення про коригування відсутні.
Позивач не погоджуючись зі спірним рішенням, зазначаючи, що позивачем подано відповідачу всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, зокрема, надано повну та достовірну інформацію щодо вартості перевезення поданого до митного оформлення товару, а відповідачем в свою чергу, не наведено переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості заявленого до декларування товару, з оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товару не вбачається, в чому саме полягає неможливість визначення митної вартості за основним методом, на підставі поданих документів, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні документи, передбачені Митним кодексом України, для визначення митної вартості товару за ціною контракту. В свою чергу, рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості відповідно до договору та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в додатку до Контракту вказано, що продавець поставляє товар за ціною, яка становить 121 000,00 доларів США. Покупець проводить оплату в 3 етапи: (I) 25% передплата, 7 днів після підписання контракту, (II) 25 % оплата, здійснюється на рахунок продавця протягом 6 місяців після поставки , але не пізніше 31 жовтня 2019 року, (III) оплата, 50% січень 2020 року. Поставка товару здійснюється в строк до 20 квітня 2019 року на умовах DAP : с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., Україна (відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів «Інкомтерс»).
Відповідно вимога відповідача про надання додаткових документів була безпідставною, оскільки:
ціна товару чітко визначається в п. 1 додатку до Контракту у розмірі 121000,00 доларів США;
рахунок-фактура на суму 121000, 00 доларів США не міг бути сплачений станом на день подачі митної декларації;
умови розрахунку за товар (в т.ч. строки та порядок сплати передплати за договором та остаточного розрахунку) вказані у додатку до Контракту, але вони не є числовими значеннями митної вартості товару;
за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкомтермс в редакції 2010 року термін DAP «поставка в місце призначення» Продавець зобов'язаний оплатити (1) договір перевезення до обумовленого місця призначення - с. Гора, Бориспільський район, Київська область та (2) всі витрати, які відносяться до товару, до моменту його постачання, (3) будь-які витрати з розвантаження (п. А3, А6 терміну DAP);
за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкомтермс в редакції 2010 року термін DAP у позивача (як покупця) відсутній обов'язок з укладання договору перевезення та договору страхування.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач надав всі належні документи на підтвердження ціни, що сплачена, або підлягає сплаті за товар, а відповідач, в порушення вимог ч. 3 ст.53, ч.2 ст. 55 Митного Кодексу України, безпідставно витребував у позивача додаткові документи, не маючи обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.
Верховний Суд у постанові від 23 липня 2019 року у справі №1140/3242/18 прийшов до висновку, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнання митної вартості.
Щодо посилань митного органу на недоліки у наданих позивачем документах, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідач стверджує, що надане повідомлення Swift не містить банківських відміток про здійснення оплати за товар, також в платіжному документі відсутні посилання на інвойс, відповідно до якого здійснюється оплата за товар.
Дослідивши зміст платіжного доручення, судом апеляційної інстанції встановлено, що у наданому електронному повідомленні Swift міститься посилання на контракт (№LIN-HVT 03-14 від 14.03.2019 та додаток №1 від 14.03.2019), зазначено дату операції, суму операції в доларах США та найменування банку відправника і банку отримувача, номери рахунків.
Доводи митного органу про відсутність банківських відміток на вказаному документі є необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на Swift повідомленні.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом 27 червня 2019 року у справі №826/9719/16.
Також судом апеляційної інстанції взято до уваги, що позивачем 24.07.2019 до заяви про надання додаткових документів додано в т.ч. копію платіжного доручення в іноземній валюті №3від 28.03.2019, засвідчену належним чином банківською установою.
Перевіряючи доводи митного органу на неможливість використання транзитних декларацій MRN 19TR59030000058934 та MRN 19TR59030000058926 від 12.04.2019 при визначенні митної вартості товарів, апеляційний суд зазначає, що такі є необґрунтованими, оскільки в зазначених транзитних деклараціях вказано код товару, його назву, відправника, одержувача, номер рахунку, в якому визначено вартість товару, номер контейнера та кількість місць
Щодо посилань митного органу на те, що наданий позивачем прайс-лист не відображає дійсну вартість товару, оскільки його дія обмежена до 25.03.2019, то такі не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки контракт підписано 14.03.2019, тобто пропозиція продавця була актуальною на час укладання контракту. Крім того, прайс-лист не має імперативного характеру для визначення складових митної вартості товару та не є єдиним документом, що її підтверджує, а отже не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач надав відповідачу всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом, вказані документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові та не протирічать один одному. В свою чергу, відповідачем не доведено, що вони містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару.
Оскаржуване рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості відповідно до договору та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), митний орган, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA100000/2019/000113/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100150/2019/00140 є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст.329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: