Справа № 320/11648/20 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.
19 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О.,
Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про визнання незаконними рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
14 листопада 2020 року о 20:05 год. позивач, кандидат на посаду сільського голови ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати незаконним рішення Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про оголошення результатів перших чергових місцевих виборів 25 жовтня 2020 року про врахування відомостей протоколів дільничної виборчої комісії №320137, дільничної виборчої комісії №320138, дільничної виборчої комісії №320139, дільничної виборчої комісії №320153, дільничної виборчої комісії №320178, дільничної виборчої комісії №320179, дільничної виборчої комісії №320180;
- зобов'язати Пристоличну сільську територіальну виборчу комісію Бориспільського району Київської області провести повторний підрахунок голосів з виборів депутатів Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області та сільського голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області на перших чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року на виборчій дільниці №320137, виборчій дільниці №320138, виборчій дільниці №320139, виборчій дільниці №320153, виборчій дільниці №320178, виборчій дільниці №320179, виборчій дільниці №320180.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року позовну заяву кандидата на посаду сільського голови ОСОБА_1 до Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить визнати строки подачі адміністративного позову такими, що не є пропущені та зобов'язати суд першої інстанції відкрити провадження у справі.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що позивача не допустили до засідання Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області, цим самим порушивши його права та доступ до протоколів, а інформації про підсумки голосування відповідно до протоколів не було опубліковано на жодному ресурсі відповідно до законодавства, крім офіційного сайту ЦВК, де інформація про це з'явилась 13 листопада 2020 року.
Від відповідача відзив у встановлений судом апеляційної інстанції строк не надходив.
У відкритому судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, вважають, що у даному випадку суд має повноваження та підстави для поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом.
Представники Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області у відкрите судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відтак, неявка відповідачів в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті в силу положень статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позовна заява надійшла до суду 14.11.2020 року о 20:05 год., отже визначений частиною шостою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України спеціальний п'ятиденний строк на звернення до суду з даним позовом позивачем пропущено.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що вказані позивачем обставини щодо обрахування 2-денного строку позовної давності з дати офіційної публікації протоколів Пристоличної ТВК: ВО №1, ВО №2, ВО №3 на сайті ЦВК, а саме з 13.11.2020 року, з якими він пов'язує перебіг строку звернення до суду, є помилковими, адже рішення про результати виборів депутатів Пристоличної сільської ради та сільського голови Пристоличної сільської ради були прийняті 05.11.2020 року, і відлік строку звернення до суду по виборчих спорах слід обраховувати з наступного дня після прийняття рішень про результати виборів, а не з дня коли позивач дізнався про таке рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Верховна Рада України постановою від 15 липня 2020 року № 795-IX призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю, 25 жовтня 2020 року.
На підставі вказаної постанови Центральною виборчою комісією прийнято постанову від 08 серпня 2020 року № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», згідно пункту 1 якої перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно додатків 1-24 призначено на неділю 25 жовтня 2020 року.
Постановою Центральної виборчої комісії від 30 серпня 2020 року № 208 «Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року» оголошено з 05.09.2020 початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.
25 жовтня 2020 року відбулися перші місцеві вибори, зокрема з виборів депутатів та голови Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області.
Частиною першої статті 20 Виборчого кодексу України (далі - ВК України) визначено, що виборчим процесом є здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб'єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов'язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною першою статті 273 КАС України, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
При цьому, згідно з частиною першою статті 22 ВК України, суб'єктом виборчого процесу відповідних виборів є,
1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах;
2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів;
3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах;
4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом;
5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб'єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною другою статті 273 КАС України передбачено, що виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
Відповідно до частини четвертої статті 273 КАС України, рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Відповідно до частини шостої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
За приписами частини 1-2 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Відповідно до частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Суд звертає увагу, що під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це перша відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, у виборчих спорах немає необхідності з'ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб'єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколи Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про підсумки голосування з виборів депутатів Пристоличної сільської ради у межах територіальних виборчих округів № 1, № 2 та № 3 були підписані головою, заступником голови, секретарем та членами територіальної виборчої комісії 05 листопада 2020 року о 21:30 год, 22:00 год, 22:05 год відповідно.
Результати виборів депутатів Пристоличної сільської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі зафіксовані у протоколі Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії про результати виборів депутатів Пристоличної сільської ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі від 05 листопада 2020 року, який підписаний головою, заступником голови, секретарем та членами територіальної виборчої комісії 05 листопада 2020 року о 20:25 год. Копія примірнику даного протоколу додана позивачем до позовної заяви.
Результати виборів Пристоличного сільського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі зафіксовані у протоколі Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про результати голосування з виборів Пристоличного сільського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 05 листопада 2020 року, який підписаний головою, заступником голови, секретарем та членами територіальної виборчої комісії 05 листопада 2020 року о 19:56 год. Копія примірнику даного протоколу додана позивачем до позовної заяви.
Водночас, як вбачається зі штемпелю вхідної кореспонденції Київського окружного адміністративного суду, адміністративний позов у справі № 320/11648/20 надійшов до суду першої інстанції лише 14.11.2020 року о 20:05 год, тобто позивачем було пропущено імперативний граничний п'ятиденний строк, визначений частиною шостою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначено вище, законодавцем не передбачено процесуальної можливості поновлення пропущеного п'ятиденного строку на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії у перебігу виборчого процесу.
Оскільки вказаний процесуальний строк є преклюзивним, причини та обставини його пропуску, на які посилається позивач, оцінці судом не підлягають.
У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення у виборчих спорах, насамперед, обумовлено специфікою цих спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, незворотністю та швидкоплинністю процесу здійснення виборчих процедур.
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про визнання незаконними рішення та зобов'язання вчинити певні дії, яка подана до суду на дев'ятий день з моменту прийняття оскаржуваних рішень.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Пристоличної сільської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області про визнання незаконними рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до частини дев'ятої статті 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору.
У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, установлених цим Кодексом.
Згідно частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102 грн.
Враховуючи те, що апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, а при зверненні з апеляційною скаргою позивачем не було сплачено судовий збір, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2020 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача - 37993783, код класифікації доходів - 22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає відповідно до приписів статті 272 КАС України.
Повний текст виготовлено 19 листопада 2020 року о 16 год 10 хв .
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма