621/676/20
2-зз/621/7/20
04 вересня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
судді - Бібіка О.В.,
за участю секретаря - Горобець Н.М.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.08.2020 заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії по відчуженю, зміні власника щодо наступного нерухомого майна, а саме: 1/2 частки нежитлової будівлі літ. "А-2" заг. пл. 1713,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , 1/2 частки нежитлової будівлі літ, «А-2» заг, пл. 1461,5 кв.м. по АДРЕСА_1 , 1/2 частки вбудованого нежитлового приміщення на 1-му поверсі 5-ти поверхового будинку заг. пл. 1918,1 кв.м. по АДРЕСА_2 , 1/2 частки комплексу нежитлових будівель літ. «А-1» заг. пл. 128,1 кв.м, літ. «Б» заг. пл. 44,4 кв.м., літ. «В» заг. пл. 174,3 кв.м., літ. «Г» заг. пл. 1253,0 кв.м., літ. «Д» заг. пл. 1040,3 кв.м., літ. «Ж» заг. пл. 19,4 кв.м. по АДРЕСА_3 .
03.09.2020 надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олійник О.М. про скасування вказаних заходів забезпечення позову.
На обгрунтування посилається на те, що станом на момент розгляду заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову в матеріалах справи були відсутні документи, які спростовують доводи позивача стосовно наявності ризиків відчуження ОСОБА_4 спірних будівель.
Так, зазначає, що 29 травня 2020 року позивач та відповідач, як спадкоємець померлого ОСОБА_5 , звернулися до державного реєстратора із заявою про реєстрацію за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 права спільної сумісної власності на спірні будівлі на підставі постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 621/1905/16-ц, якою ці будівлі витребувані у спільну сумісну власність зазначених осіб.
Такі дії, на думку заявниці, підтверджують добросовісність намірів позивача, адже у випадку реєстрації права спільної сумісної власності розпорядитися спірними будівлями позивач зможе виключно за згодою інших спадкоємців померлого ОСОБА_8 , в тому числі ОСОБА_3 .
Крім того, зазначає, що вжиті судом заходи забезпечення перешкоджають виконанню постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 621/1905/16-ц.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного.
Предметом позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_9 , третя особа, що заявила самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 є зміна виду власності зі спільної сумісної на спільну часткову.
Позивач ОСОБА_4 просить визнати за нею право власності на 1/2 частку конкретних індивідуально визначених приміщень. Інша 1/2 частка, в тому числі, і цих же приміщень, є спадковою масою після смерті іншого співвласника ОСОБА_10
19.03.2020 за заявою позивачки ОСОБА_4 забезпечено позов у спосіб накладення арешту на нежитлову будівлю літ. «А-2» заг. пл. 1713,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , нежитлову будівлю літ, «А-2» заг, пл. 1461,5 кв.м. по АДРЕСА_4 , вбудоване нежитлове приміщення на 1-му поверсі 5-ти поверхового будинку заг. пл. 1918,1 кв.м. по АДРЕСА_2 , комплекс нежитлових будівель літ. «А-1» заг. пл. 128,1 кв.м,, літ. «Б» заг. пл. 44,4 кв.м., літ. «В» заг. пл, 174,3 кв.м,, літ. «Г» заг. пл. 1253,0 кв.м., літ. «Д» заг. пл. 1040,3 кв.м., літ. «Ж» заг. пл. 19,4 кв.м. по АДРЕСА_3 .
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. від 30.04.2020 закінчено виконавче провадження з виконання ухвали суду про забезпечення позову, шляхом накладення арешту майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, державній реєстрації прав підлягають: обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону, у разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
Відповідно до п.п. 1 п. 6 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011 (зі змінами, чинними на час виниклих правовідносин), формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про: 1) тип заяви, а саме: про державну реєстрацію прав; про виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав; {Абзац третій підпункту 1 пункту 6 в редакції Постанови КМ № 399 від 13.05.2020}, про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору; {Абзац підпункту 1 пункту 6 в редакції Постанови КМ № 399 від 13.05.2020}про скасування; про заборону вчинення реєстраційних дій; про відкликання заяви; {Абзац сьомий підпункту 1 пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 599 від 26.06.2019} про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; інший. Під час формування заяви обирається один із передбачених цим підпунктом типів заяви.
Відповідно до п.п. 1 п. 7 цього Порядку, під час формування заяви про державну реєстрацію прав додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 цього Порядку, вносяться відомості про: 1) тип державної реєстрації: право власності, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язань; {Абзац другий підпункту 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 399 від 13.05.2020} речове право, похідне від права власності; обтяження речового права. Під час формування заяви обирається один із передбачених цим підпунктом типів державної реєстрації.
Згідно п. п. 1 п. 14 Порядку, реєстрація судових рішень щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про: {Абзац перший пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 399 від 13.05.2020} 1) тип судового рішення: про заборону вчинення реєстраційних дій; про скасування заборони вчинення реєстраційних дій. {Абзац третій підпункту 1 пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 399 від 13.05.2020}. Під час реєстрації судового рішення обирається один із передбачених цим підпунктом типів судового рішення.
Згідно абз. 2 п. 19 Порядку, програмні засоби ведення Державного реєстру прав забезпечують пошук відомостей про: речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі у невід'ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав.
Відповідно до п. п. 26, 27 вказаного Порядку, відомості про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора. {Пункт 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 399 від 13.05.2020}. Для внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав зазначається індексний номер рішення. {Абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 399 від 13.05.2020}. Під час внесення відомостей до Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру автоматично відображаються відомості про: прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування суб'єкта державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
Згідно абз. 2 п.п. 6 п. 30 Порядку, до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про право власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язання: у разі коли майно належить на праві спільної власності, відомості про суб'єкта права власності зазначаються щодо кожного такого співвласника із присвоєнням кожним відомостям про право власності співвласника окремого номера.
Постановою Верховного Суду від 11.09.2019 нежитлову будівлю літ. "А-2" заг. пл. 1713,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , нежитлову будівлю літ, «А-2» заг, пл. 1461,5 кв.м. по АДРЕСА_4 , вбудоване нежитлове приміщення на 1-му поверсі 5-ти поверхового будинку заг. пл. 1918,1 кв.м. по АДРЕСА_2 , комплекс нежитлових будівель літ. «А-1» заг. пл. 128,1 кв.м, літ. «Б» заг. пл. 44,4 кв.м., літ. «В» заг. пл. 174,3 кв.м., літ. «Г» заг. пл. 1253,0 кв.м., літ. «Д» заг. пл. 1040,3 кв.м., літ. «Ж» заг. пл. 19,4 кв.м. по АДРЕСА_3 витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_11 та передано у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_12
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 підтверджено факт смерті одного із співласників спірного майна ОСОБА_13 .
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до абз. 2 п.п. 5 п. 32 Порядку, підстава для державної реєстрації обтяження за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих для державної реєстрації прав, та відображених у відповідній заяві. У разі накладення державним, приватним виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону підстава для державної реєстрації обтяження за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав автоматично вноситься з автоматизованої системи виконавчого провадження.
Зазначеному кореспондує абз. 2 п. 38 Порядку, відповідно до якого підстава для державної реєстрації припинення речового права, обтяження речового права за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих для державної реєстрації прав, та відображених у відповідній заяві. У разі зняття державним, приватним виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону підстава для державної реєстрації припинення обтяження за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав автоматично вноситься з автоматизованої системи виконавчого провадження.
Враховуючи предмет позову, що нерухомі неподільні речі витребувані у спільну сумісну власність, де за презумпцією ідеальні частки є рівними, то без вирішення справи по суті принцип реєстраційного підтвердження права власності , про який наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16ц, з урахуванням інтересів сторін та заінтересованих осіб на даній стадії може свідчити про утруднення чи неможливість виконання судового рішення за наслідками розгляду даної справи.
Відповідно до правової пизиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Крім того, судове рішення є обов'язковим до виконання; обов'язковість судового рішення належить до основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129, частина перша статті 129-1 Конституції України).
У постанові від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц, яку Суд у цій справі враховує mutatis mutandis, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, ухвала суду про забезпечення позову, зокрема про заборону відчуження нерухомого майна, встановлює обтяження такого майна незалежно від того, зареєстроване це обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи ні.
З урахуванням фактичних обставин, а саме, відсутність одного із суб'єктів права спільної сумісної власності та вичерпного кола його правонаступників (спадкоємців), наявність обтяження спірного нерухомого майна у виді арешту, накладеного ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.03.2020 в порядку забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_4 та відповідно до п. 32 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверденого постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011 (зі змінами, чинними на час виниклих правовідносин), виходячи із приниципу співмірності, який передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії, враховуючи, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призвиде до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Обтяження у виді арешту майна і заборона вчиняти реєстраційну дію щодо цього майна мають одинакові юридичні наслідки в сенсі неможливості будь-кого із суб'єктів вчинити дії щодо реєстраційного підтвердження прав або ж відчуження спірного майна до вирішення спору по суті.
За наведеного суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олійник О.М. про скасування одного із двох раніше застосованих заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про скасування заходу забезпечення позову- задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.08.2020, у вигляді заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які дії по відчуженю, зміні власника щодо наступного нерухомого майна, а са ме: 1/2 частки нежитлової будівлі літ. "А-2" заг. пл. 1713,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , 1/2 частки нежитлової будівлі літ, «А-2» заг, пл. 1461,5 кв.м. по АДРЕСА_4 , 1/2 частки вбудованого нежитлового приміщення на 1-му поверсі 5-ти поверхового будинку заг. пл. 1918,1 кв.м. по АДРЕСА_2 , 1/2 частки комплексу нежитлових будівель літ. «А-1» заг. пл. 128,1 кв.м, літ. «Б» заг. пл. 44,4 кв.м., літ. «В» заг. пл. 174,3 кв.м., літ. «Г» заг. пл. 1253,0 кв.м., літ. «Д» заг. пл. 1040,3 кв.м., літ. «Ж» заг. пл. 19,4 кв.м. по АДРЕСА_3 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судового засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Відповідно до ч. 11 ст. 158 ЦПК України, примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Повний текст ухвали складено 04.09.2020.
Суддя -