Справа №639/7513/15-ц
Провадження №2/639/56/20
17 листопада 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом, який в подальшому був уточнений, до КП «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.06.2018 року у даній справі було призначено повторний автоматизований розподіл справи на підставі п.п. 2.3.13, 2.3.17, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.п.5.4, 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Жовтневого районного суду м. Харкова.
Відтак, для розгляду даної цивільної справи автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.06.2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів- прийнято до провадження судді Жовтневого районного суду м. Харкова Баркової Н.В.
У судове засідання 17.11.2020 року позивач ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлена належним чином про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не сповістила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, не повідомляла суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) всупереч положенням ст. 131 ЦПК України.
Представник відповідача КП «Харківські теплові мережі» Гура Я.В. в судовому засіданні наполягав на розгляді справи у відсутність позивача.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Позивач неодноразово викликалась для участі у справі судовими повістками.
Разом з тим, неодноразово, в тому числі в судові засідання 18.06.2020 року об 11-00 год., 27.08.2020 року о 12-00 год., 01.10.2020 року о 09-30 год. та 17.11.2020 року о 14-00 год. належним чином повідомлена позивач ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлена про дату, час та місце проведення судових засідань належним чином, про причини неявки суд не повідомила, як і не повідомляла суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) всупереч положенням ст. 131 ЦПК України. Судові повістки, які направлялися судом на адресу позивача за вказаною нею адресою проживання, повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній», що з огляду на положення п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України вважається врученням повістки. Заяву про розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_1 не подавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з'явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Вказані положення також зазначені у ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Тобто, в законі не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.
Таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином, проте в судове засідання повторно не з'явилася, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Отже, обставини неявки у судові засідання позивача ОСОБА_1 , якій було відомо про наявність цивільної справи за її позовом в суді, неодноразові виклики її в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення нею своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути розглянута по суті.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів, підлягає залишенню без розгляду.
При цьому у суду відсутні передбачені процесуальним законом підстави для розгляду справи по суті за відсутності позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 43, 44, 128, 131, 128, 210, 223, 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 19.11.2020 р.
Суддя Н.В.Баркова