Постанова від 19.11.2020 по справі 640/8594/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/8594/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року, суддя Добрянська Я.І., у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИЛА:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2019 року № 0004504001.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

16 листопада 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участі його представника.

Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі представник Головного управління Державної податкової служби у Київській області просить здійснити процесуальне правонаступництво замінивши відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 року утворено Державну податкову службу України та Держану митну службу України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 року Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінетів Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну :лужбу України» (Офіційний вісник України, 2019 p., №26, ст. 900) функцій і повноважень Державної і фіскальною служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 23.03.2019 року "Про проведення фактичних перевірок" № 706 та направлень на перевірку від 05.04.2019 року № 503, № 504 відповідачем проведено перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (м. Біла Церква, вул. Київське шосе, 7 км., магазин на АЗС).

За результатом проведеної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області винесено акт від 08.04.2019 року № 166/10-36-40-00-10/30603572 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції у висновках якого зазначено наступне: перевіркою встановлено факт зберігання пляшки вина виноградного натурального білого напівсухого "Terra Fresca Vino Bianko" 0,75 л., 10,5 % об., виробництва "Vi Be SRL", Італія, по ціні 139,0 грн., термін приданості 24 місяці, дата виготовлення L-код 14.09.2015 р., яка маркована марками акцизного податку попереднього зразка АААЕ 711666 03/15 0,008 грн. Відповідно до наявного маркування на пляшці - алкогольний напій з простроченим терміном придатності для споживання. У відповідності до п. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі зміни зразка МАП алкогольні напої марковані МАП попереднього зразка знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах придатності для споживання.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 296 від 14.05.2015 року "Деякі питання запровадження МАП нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів" запроваджено з 01.07.2015 року МАП нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та іноземного виробництва. Таким чином, встановлено факт зберігання алкогольного напою маркованого недійсною (не встановленого зразка МАП), чим порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

22.04.2019 року позивач вважаючи вищезазначені висновки відповідача помилковими подав заперечення на акт перевірки.

Листом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 08.05.2019 року № 16587/10/10-36-40-00-10 "Про розгляд заперечення" позивача повідомлено про те, що висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі висновків вищезазначеного акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області винесено податкове повідомлення рішення від 08.05.2019 року № 0004504001, яким за порушення позивачем ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" застосовано штрафні санкції на суму 17 000,00 грн.

Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративни позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пп. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Пунктом 226.1 ст. 226 ПК України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

У відповідності до п. 226.2 ст. 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з п.п. 222.1.2. п. 222.1 ст. 222 ПК України, суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Відповідно до п.п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПК України, підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

Отже, марка акцизного збору є підтвердженням факту оплати акцизного податку і, що така оплата здійснюється в момент придбання марок акцизного податку.

Згідно з п. 226.3 ст. 226 ПК України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Разом з тим, згідно з п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251. (далі - Положення № 1251), маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Вимогами ч. 2 ст. 17 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідальність у вигляді штрафу передбачена саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Водночас, випадки, коли алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, перелічені пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що немаркованими вважаються алкогольні напої, за які не було сплачено, або було сплачено не в належному розмірі (на момент розливу) акцизний податок.

Крім того, ототожнення контролюючим органом факту зберігання позивачем пляшки вина, у якого сплив термін придатності до споживання із зберіганням алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка не відповідає правильному змісту правового регулювання вищевказаних норм, зокрема і ст. 17 Закону № 481/95-ВР. Наявність у абзаці 6 частини 4 ст. 11 цього Закону посилання на строк придатності має на меті встановлення загального правила щодо можливості реалізації алкогольної продукції у межах терміну придатності до споживання.

У відповідності до вимог абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Абз. 6 ч. 4 ст. 11 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що, як убачачається з оскаржуваного повідомлення-рішення, контролюючий орган застосував до позивача фінансові санкції на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, яку податковий орган визнає недійсною або маркою невстановленого зразка, тоді як наявність на алкогольному напої марки акцизного податку попереднього зразка за жодних обставин не може ототожнюватися з тим, що такий алкогольний напій є немаркованим, адже це не відповідає ознакам, наведеним пункті 226.9 статті 226 ПК України та пункті 20 Положення №1251.

Отже, враховуючи положення статті 226 ПК України та статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд першої інстанції вірно зазначив, що при знаходженні в обігу алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка, у суб'єкта господарювання не виникає обов'язок маркувати такі алкогольні напої марками акцизного податку нового зразка, а зберігання таких алкогольних напоїв не є правовою підставою для притягнення позивача до відповідальності за абзацом 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.05.2019 року № 0004504001, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн, згідно із абзацом 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Попередній документ
92965180
Наступний документ
92965182
Інформація про рішення:
№ рішення: 92965181
№ справи: 640/8594/19
Дата рішення: 19.11.2020
Дата публікації: 23.11.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.06.2019)
Дата надходження: 25.04.2019
Предмет позову: ст.130 КУпАП
Розклад засідань:
19.11.2020 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУЖАК НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА
КОЛЕСНИК СВІТЛАНА АНДРІЇВНА
суддя-доповідач:
БУЖАК НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА
ДОБРЯНСЬКА Я І
КОЛЕСНИК СВІТЛАНА АНДРІЇВНА
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Київській області
Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Київській області
Головне управління Державної податкової служби у Київській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Державної податкової служби у Київській області
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Жидченко Дмитро Євгенович
позивач (заявник):
Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна"
представник позивача:
Токменко Володимир Віталійович
суддя-учасник колегії:
КОБАЛЬ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
КОСТЮК ЛЮБОВ ОЛЕКСАНДРІВНА