Справа № 640/7670/20
про залишення апеляційної скарги без руху
19 листопада 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ГУ ДКСУ у м. Києві подано апеляційну скаргу, в прохальній частині якої клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі та пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Так, копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції ГУ ДКСУ отримало 16 липня 2020 року, проте з апеляційної скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду звернулось лише 04 листопада 2020 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, відповідь на запит від ГУ ПФУ в м. Києві отримано лише 22.10.2020.
Своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що ним було подано запити до ГУ ПФУ у м. Києві та ПАТ КБ «Приват Банк» для всебічного з'ясування обставин по даній справі. Однак, відповідь на запит від ГУ ПФУ в м. Києві отримано лише 22.10.2020, що і є підставою, на думку апелянта, для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи пункту 1 частини другої статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Розглянувши доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вважаю його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Разом з тим, очікування відповіді на запит не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини не перешкоджали апелянту скористатися правом звернення до суду у строки, встановлені статтею 295 КАС України, та за потреби надати додаткові докази (відповідь на запит) у ході розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08.07. 2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу вимог частини першої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у квітні 2020 року.
Згідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становив 2 102 грн.
Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).
Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру, тому розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в даному випадку, становить (2102*0,4)*150% = 1261,20 грн.
Згідно частини першої статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, з 01.01.2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:
отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;____________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому апелянт звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до розгляду скарги по суті.
Перевіривши доводи клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з положеннями статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини щодо фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, зупинення операцій по рахунках, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Згідно з пунктом 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.
Водночас, практика ЄСПЛ, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Тобто, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення (звільнення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Тому, з урахуванням недоведеності апелянта та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір у визначенні законом строки, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно відстрочення сплати судового збору, через його необґрунтованість.
Крім того, прохальна частина апеляційної скарги не відповідає вимогам статті 315 КАС України та ГУ ДКСУ у м. Києві просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 по справі № 640/7670/20, проте рішення від 06.02.2020 відсутнє в матеріалах справи.
Відповідно до статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;
3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті.
Проте, у прохальній частині апеляційної скарги позивач просить лише скасувати рішення суду першої інстанції і не вказує на те, що слід зробити після цього.
Враховуючи, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору та пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду:
- документ про сплату судового збору у розмірі 1261,20 грн або відповідного клопотання з наведенням належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати.
- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами;
- сформулювати прохальну частину апеляційної скарги у відповідності до положень статті 315 КАС України.
Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відстрочення сплати судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року залишити без руху.
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі не усунення недоліків у вищезазначений строк скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до норм зазначених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Оксененко О.М.