17.11.2020
Справа № 638/20926/15-ц
Провадження: 2-п/638/47/20
іменем України
"17" листопада 2020 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Омельченко К.О.
при секретарі Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2016р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова, ухваленого по справі № 638/20926/15-ц від 29.03.2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволені.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої зазначив, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і процесуального права, судом не враховано, що відповідач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, оскільки з березня 2014р. проживала в м. Києві, окрім того, відповідачка зазначила, що договір поруки, за яким стягнуто заборгованість, припинив свою дію 10.03.2014, а позов подано до суду 22.12.2015, тобто позивач пропустив строк позовної давності. Також представник відповідача просила поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, оскільки про існування рішення суду вона дізналась в 30.08.2019 у зв*язку з існуванням обтяження на банківські рахунки, накладеним державним виконавцем, після чого звернулася до адвоката, який отримав 05.09.2019 в суді копію рішення та ознайомився з матеріалами справи.
Представник позивача в судове засідання повторно не з'явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали. Надавали заяву про залишення позову без розгляду.
Представник відповідача в судове засідання надала заяву з проханням розглядати справу без її участі, просила суд задовольнити заяву про перегляд заочного рішення та призначити справу в загальному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
А тому, повторна неявка в судове засідання, належним чином повідомлених сторін, не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Стосовно доводів заявника щодо несвоєчасного отримання копії рішення суду суд звертає особливу увагу, що несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Також, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
У п.47 рішення у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.».
Враховуючи зазначене, та те що заявником надані докази, які були об'єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд вбачає поважність причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.
Стосовно самої заяви про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для вирішення справи.
Зі змісту зазначеної норми закону вбачається, що лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, позовну заяву, ухвалу про відкриття провадження та судові повістки не отримувала. Окрім того судом неповно з*ясовані фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи по суті, а саме: відповідач просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності при зверненні до суду з позовом, тому судом вказані обставини не враховувались при ухваленні рішення, оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заяву про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час ті місце розгляду справи та судом неповно встановлені фактичні обставини справи, зазначені вище.
Керуючись ст.ст.126,127,284, 287,288 ЦПК України, -
Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2016р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2016р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Скасувати заочне рішення від 29.03.2016р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити розгляд справи в загальному порядку на 09-00год. 11.12.2020року та викликати сторони.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17.11.2020 року.
Головуючий - суддя