Справа № 320/184/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
17 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Чаку Є.В. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марбет» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа - ТОВ «ВАМЕД ТРЕЙД» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Марбет" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0038451406.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення є правомірним.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Марбет» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2018. за результатами складено акт перевірки від 03.09.2018 № 762/10-36-14-02-13/31120652.
Перевіркою встановлено порушення:
- п.44.1, 44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, у результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 4830177, 00 грн;
- п.198.1, 198.3 ст. 198, п.44.1, 44.2 ст.44 ПК України, у результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ на суму 156800, 00 грн та занижено податок на суму 727414, 00 грн;
- п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 № 637.
В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Марбет» має центральну касу, веде одну касову книгу в центральній касі для обліку операцій з готівкою у національній валюті.
Перевіркою дотримання порядку оприбуткування готівки в касі встановлено факти не оприбуткування (не своєчасного оприбуткування) готівки (у день одержання готівкових коштів), так як не здійснено облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів на суму 146900,00 грн.
Перевіркою встановлено факти здавання до банку на розрахунковий рахунок ТОВ «Марбет» готівкових коштів без попереднього оприбуткування до каси, а саме:
- згідно касової книги підприємства за 12.02.2016 залишок готівки на початок дня складав 1271,02 грн. Відповідно до квитанції банку № 119235191 на розрахунковий рахунок підприємства 12.02.2016 о 09 год 51 хв здано готівку у сумі 11 000,00 грн. Протягом дня до каси підприємства здійснювалося надходження тільки з реєстратора розрахункових операцій у сумі 11 333,70 грн, що значно пізніше зданої готівки на розрахунковий рахунок банку. Крім того, початок відкриття робочої зміни на РРО 12.02.2016 здійснено о 10 год 46 хв. (нульовий чек № 5024), що також пізніше зданої готівки на розрахунковий рахунок банку;
- згідно касової книги підприємства за 22.02.2016 залишок готівки на початок дня складав 757,37 грн. Відповідно до квитанції банку № 119236009 на розрахунковий рахунок підприємства 22.02.2016 о 10 год 01 хв здано готівку у сумі 51 400,00 грн. Протягом дня до каси підприємства здійснювалося надходження тільки з реєстратора розрахункових операцій у сумі 51 548,05 грн, що значно пізніше зданої готівки на розрахунковий рахунок банку.
- згідно касової книги підприємства за 07.04.2016 залишок готівки на початок дня складав 4730,92 грн. Відповідно до квитанції банку № 119235792 на розрахунковий рахунок підприємства 07.04.2016 о 09 год 57 хв здано готівку у сумі 84 500,00 грн. Протягом дня до каси підприємства здійснювалося надходження тільки з реєстратора розрахункових операцій у сумі 81 049, 18 грн, що значно пізніше зданої готівки на розрахунковий рахунок банку.
До таких висновків податковий орган дійшов шляхом здійснення співставлення даних касової книги, квитанцій банку на розрахунковий рахунок ТОВ «Марбет» та реєстратора розрахункових операцій.
Позивач, не погоджуючись з актом перевірки, 10.09.2018 звернувся до відповідача із запереченнями на акт перевірки.
Згідно відповіді ГУ ДФС у Київській області на заперечення від 24.09.2018 3 16736/10/10-36-14-12 було частково задоволено вимоги позивача та скасовано частину висновків акту перевірки щодо нарахувань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, при цьому заперечення щодо порушення ТОВ «Марбет» п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України 15.12.2004 року № 637 (зі змінами і доповненнями), залишено без задоволення.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.09.2018 №0029181406, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 734500,00 грн. за неоприбуткування готівкових коштів у касовій книзі.
Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2018 №0029181406, звернувся до ДФС України зі скаргою від 12.10.2018 № 86.
Рішенням ДФС України від 14.12.2018 №40522/6/99-99-11-06-01-25 частково задоволено скаргу позивача та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.09.2018 № 0029181406 у частині 33 796,55 грн.
На підставі Рішення ДФС України від 14.12.2018 №40522/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ГУ ДФС у Київській області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0038451406, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у сумі 700703, 45 грн.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637).
Відповідно до пункту 2.6. Розділу 2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Пунктом 3.3. Розділу 3 Положення № 637 встановлено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Згідно пункту 7.19. Розділу 7 Положення № 637 під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.
Відповідно до статті 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що записи в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) станом на 12.02.2016, 22.02.2016 та 07.04.2016 здійснені позивачем на підставі відповідних Z-звітів, з яких слідує, що всі готівкові кошти в повній сумі їх фактичних надходжень були оприбутковані підприємством згідно з вимогами п. 2.6 Положення № 637.
Крім того, окружний суд обґрунтовано звернув увагу на те, що при проведенні перевірки податковим органом не було враховано прибуткові касові ордери ТОВ «Марбет», а саме: прибутковий касовий ордер №21 від 12.02.2016 на суму 11333,70 грн., прибутковий касовий ордер №27 від 22.02.2016 на суму 51548,05 грн., прибутковий касовий ордер №56 від 07.04.2016 на суму 81049,18 грн., які по сумам повністю співпадають сумами, вказаних у чеках реєстратора розрахункових операцій ТОВ «МАРБЕТ» за 12.02.2016, 22.02.2016 та 07.04.2016.
Так обґрунтовуючи факт порушення позивачем порядку оприбуткування готівкових коштів, скаржник посилається на те, що надходження коштів до каси підприємства здійснювалося значно пізніше зданої готівки на розрахунковий рахунок банку.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що своєчасність (протягом операційного дня) та повнота оприбуткування готівкових коштів підтверджена наданими позивачем доказами, а саме прибутковими касовими ордерами, копіями z-звітів, копіями касової книги, оборотно-сальдовими відомостями тощо.
В свою чергу посилання відповідача на розбіжності часу щодо прийняття готівкових коштів на банківський рахунок раніше ніж проведення розрахункової операції через РРО, не свідчить про факт ненадходження грошових коштів, їх не оприбуткування, є внутрішнім оформленням діловодства суб'єкта господарювання, та не підтверджує порушення вимог Положення № 637.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого законом покладено обов'язок доведення правомірності власних дій та рішень, в разі їх судового оскарження, не доведено наявності і підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення порядку оприбуткування готівкових коштів.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: