16 листопада 2020 року справа № 200/7488/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретар судового засідання - Сізонов Є.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Приходька О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Приходька Олександра Павловича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (повний текст складено 17 вересня 2020 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 200/7488/20-а (суддя в 1 інстанції - Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Слов'янському районі та м. Слов'янську, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Слов'янська», про визнання незаконним та скасування рішення,-
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Слов'янської міської ради (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Міськрайонного управління Держгеокадастру у Слов'янському районі та м. Слов'янську, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Слов'янська, про визнання незаконним та скасування рішення Слов'янської міської ради від 22 листопада 2017 року № 52-ХХХY-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 200/7488/20-а визнано неповажними підстави вказані у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Слов'янському районі та м. Слов'янську, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Слов'янська, про визнання незаконним та скасування рішення Слов'янської міської ради від 22 листопада 2017 року № 52-ХХХY-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ».
Позовну заяву ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Міськрайонного управління Держгеокадастру у Слов'янському районі та м. Слов'янську, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Слов'янська, про визнання незаконним та скасування рішення Слов'янської міської ради від 22 листопада 2017 року № 52-ХХХY-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » - залишено без розгляду.
Не погодившись з такою ухвалою, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, визнати поважними підстави вказані в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до адміністративного суду.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Разом з тим, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 123, 161 КАС України, відповідно до яких у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, судом першої інстанції 02 вересня 2020 року була постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху, із наданням позивачеві строку в 10 днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
15 вересня 2020 року, на виконання вимог вищевказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху, представником позивача адвокатом Приходьком О.П. до суду першої інстанції подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду з додатками.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, зазначено про те, що з метою отримання необхідної документації для подальшого звернення до адміністративного суду, мало місце неодноразове звернення до відповідача щодо виконання рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2008 року у справі № 14/177пн; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 30.03.2010 року, якою скасоване рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.06.2009 року про визнання права власності на спірне приміщення за ОСОБА_2 ; рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2011 року у справі № 2-а/0570/8461/2011; рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2018 року у справі № 805/2638/18-а, де в описовій та мотивувальній частинах містяться посилання на порушення законодавства з боку посадових осіб Слов'янської міської ради, чим порушено право ОСОБА_1 на право власності на недобудований магазин-кафе, розташований по АДРЕСА_1 , який є предметом спору, та право ОСОБА_1 на використання вказаної земельної ділянки, визнане кількома судовими інстанціями.
Зазначено також, що мало місце звернення до Слов'янської міської ради щодо надання рішення Слов'янської міської ради від 22.11.2017 року № 52-ХХХY-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2017 року, укладеного на підставі рішення Слов'янської міської ради від 22.11.2017 року № 52-ХХХY-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ».
Відповідь на вказані звернення до теперішнього часу не отримані та лише після звернення до адвоката для отримання правової допомоги, на запит останнього 04.08.2020 була отримана відповідь про надання завірених належним чином копій відповідних документів.
Так, згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини шостої ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому колегія суддів зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Колегія суддів наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У своєму позові позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Слов'янської міської ради від 22 листопада 2017 року № 52-ХХХY-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 ».
При цьому у позовній заяві позивачем зазначено про те, що 31.01.2018 року Слов'янською міською радою надано відповідь на запит адвоката ОСОБА_1 (лист № 01-01-07/242) в якому зокрема зазначено: «На підставі рішення Слов'янської міської ради від 22.11.2017 №52-ХХХУ-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2017, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Панченко А.В.. зареєстрований в реєстрі за № 6193. Станом на теперішній час згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.01.2018 земельна ділянка площею 0, 0290 га за адресою: АДРЕСА_2 є приватною власністю ОСОБА_2 .
Раніше, починаючи з 2007 року, вказана земельна ділянка знаходилась у користуванні ОСОБА_2 на умовах оренди.
Також повідомлялось, що згідно пункту 1 рішення Слов'янської міської ради від 27.02.2007 №14-Х-5 земельна ділянка площею 0,0156 га за адресою: АДРЕСА_2 вилучена із користування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , а згідно пункту 5 - після державної реєстрації договору оренди землі у відповідності до п.4.2. даного рішення договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстрований 22.03.2001 за № 41 та рішення виконавчого комітету від 21.03.2001 3167/11 вважати такими, що втратили чинність.
Надати іншу інформацію з даного питання на сьогодні не є можливим, так як документально підтверджені відомості у міській раді відсутні, у зв'язку з тривалим часом, який сплинув з дати прийняти рішення міської ради від 27.02.2007 № 14-Х-5» (арк.справи 79).
Отже, наводячи виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем у позовній заяві зазначено про те, що означена відповідь Слов'янської міської ради від 31.01.2018 року (лист № 01-01-07/242) була надана на запит адвоката позивача ОСОБА_1 .
При цьому до позовної заяви позивачем додана копія вищевказаного листа Слов'янської міської ради від № 01-01-07/242 від 31 січня 2018 року, на який посилається позивач, в якому зазначено про те, що його надано адвокату Горелику Є.Б., за змістом якого вбачається, що за наслідками розгляду запиту від 25 січня 2018 року, щодо надання інформації стосовно земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачем було повідомлено про те, що на підставі рішення Слов'янської міської ради від 22 листопада 2017 року № 52-ХХХY-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 », укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2017 року, та згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.01.2018 року, земельна ділянка площею 0,0290 га, за адресою: АДРЕСА_2 , є приватною власністю громадянина ОСОБА_2 .
Як вже зазначалось колегією суддів, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи подані позивачем письмові докази, зміст позовної заяви/виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази що підтверджують вказані обставини, в межах вирішення питання про те коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у сукупності із доводами наведеними у заяві про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 знав, або повинен був дізнатися про існування оскаржуваного у даній справі рішення Слов'янської міської ради від 22 листопада 2017 року № 52-ХХХY-7 «Про продаж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 », фактичний продаж спірної земельної ділянки, та реєстрацію права власності на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 , а отже, і про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, ще у 2018 році, згідно із письмовим повідомленням Слов'янської міської ради від № 01-01-07/242 від 31 січня 2018 року, яке було надане на запит адвоката позивача ОСОБА_1 , про що особисто зазначено позивачем у позовній заяві.
Колегія суддів переконана, що у даному випадку позивач не міг не знати про порушення своїх прав, більш того, мав реальну можливість та повинен був дізнатися про їх порушення будучи обізнаним про ухвалення відповідачем спірного рішення від 22 листопада 2017 року, оскільки доказів існування перешкод для того, щоб дізнатися про таке, матеріали справи не містять. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, до суду із даним позовом про скасування вищевказаного рішення Слов'янської міської ради від 22 листопада 2017 року № 52-ХХХY-7, позивач звернувся лише - 12 серпня 2020 року, тобто більш як через два з половиною роки після повідомлення Слов'янською міською радою адвоката позивача про ухвалення такого рішення, фактичний продаж спірної земельної ділянки, та реєстрацію права власності на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 , із зазначенням усіх реквізитів прийнятих рішень.
Жодних доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом суду не представлено.
Посилання в заяві про поновлення строку звернення до суду на неодноразове звернення до Слов'янської міської ради щодо виконання судових рішень від 24.11.2008 року у справі № 14/177пн; від 30.03.2010 року; від 05.07.2011 року у справі № 2-а/0570/8461/2011; від 16.05.2018 року у справі № 805/2638/18-а, з метою отримання необхідної документації для подальшого звернення до адміністративного суду, є неспроможними, оскільки такі рішення судами були ухвалені до прийняття оскаржуваного у даній справі рішення відповідача, яке було ухвалене лише - 22.11.2017 року.
Виконання/невиконання рішення суду від 16.05.2018 року у справі № 805/2638/18-а, також жодним чином не впливає на поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним позовом.
Натомість додані до заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом копії адвокатських запитів від 19.02.2018 року та від 18.05.2018 року, лише додатково свідчать про те, що у 2018 році адвокат ОСОБА_4 здійснював захист прав та законних інтересів позивача ОСОБА_1 , на підставі договору про надання юридичних послуг, про що зазначено у вказаних запитах.
Жодних належних обґрунтувань чи доказів на спростування вищенаведених висновків суду ані матеріали справи, а ні заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, - не містять.
При цьому колегія суддів наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише поважні причини - обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Практика Європейського суду з прав людини також наголошує на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Приходька Олександра Павловича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 200/7488/20-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 200/7488/20-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті 16 листопада 2020 року. Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді І.Д. Компанієць
Л.В. Ястребова