ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про прийняття справи до провадження
19 листопада 2020 року м. Київ№ 826/16066/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами за позовом громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, 9, Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470) третя особа: Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, (вул. Березняківська, 4-А, Київ, 02152, код ЄДРПОУ 42552598) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
У жовтні 2018 року громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) про визнання протиправним і скасування рішення від 10.08.2018 №232-18 про відмову у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та зобов?язання відповідача повторно розглянути його заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року (суддя Кузьменко В.А. ) позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 04.11.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Приймаючи постанову, Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції відхилив подані відповідачем разом з відзивом на позов документи в якості доказів (особову справу ОСОБА_1 ) через не засвідчення їх в установленому порядку, хоча, як убачається з протоколів судових засідань, ні в підготовчому засіданні, ні під час розгляду справи по суті суд не вказував на цей недолік відповідачеві, не зобов?язував останнього засвідчити належним чином подані письмові докази або подати інші докази на підтвердження обставин, які входять до предмета доказування.
Отже, у своєму рішенні окружний суд мав зазначити, на підставі яких доказів він установлював обставини в цій справі, зокрема, автобіографічні дані позивача, зміст його заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, вчинені органом міграції дії щодо збирання і отримання відносно позивача певної інформації, мотиви прийнятого відповідачем рішення тощо.
Відсутність у судовому рішенні посилання на докази, на підставі яких суд установив відповідні обставини (факти), та мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного відповідачем як підстави для прийняття оскаржуваного рішення, свідчить про необґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення у цій справі.
У свою чергу суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані порушення норм процесуального права, допущені окружним судом, незважаючи на доводи апеляційної скарги в цій частині, і також не зазначив, на підставі яких доказів суд уважав доведеними обставини справи.
Крім того, погодившись з позицією відповідача щодо відсутності у ОСОБА_1 умов для визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з мотивів не доведення останнім фактів його особистого переслідування через політичні погляди, апеляційний суд не врахував, що, як слідує з мінімальних стандартів для кваліфікації громадян третьої країни та осіб без громадянства як біженців чи як осіб, які потребують міжнародного захисту, затверджених Директивою Ради Європейського Союзу від 29.04.2004, в разі, якщо аспекти тверджень заявника не підтверджуються документальними або іншими доказами, ці аспекти не вимагають підтвердження, якщо виконуються наступні умови: заявник зробив реальну спробу обґрунтувати заяву; всі важливі факти, наявні в його/її розпорядженні, були надані, і було надано задовільне пояснення щодо відсутності інших важливих фактів; твердження заявника є зрозумілими та правдоподібними та не суперечать наявній конкретній та загальній інформації у його справі; заявник подав свою заяву про міжнародний захист якомога раніше, якщо заявник не зможе привести поважну причину відсутності подачі цієї заяви; встановлено, що в цілому заявник заслуговує довіри.
Натомість суд апеляційної інстанції не встановив, які конкретно факти на підтвердження обставин переслідування ОСОБА_1 вказував при зверненні до органу міграційної служби, чи підтверджувалися його твердження відповідними доказами, а також загальною інформацією по країні походження, не перевірив правильність наданої відповідачем оцінки цим фактам та не спростував протилежного висновку суду першої інстанції щодо переслідування позивача та існування загрози його життю і свободі в разі повернення до Таджикистану, який обґрунтований посиланням на інформацію, отриману з публікацій міжнародних правозахисних організацій.
Відповідно до ч. 4 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки провадження у справі відкрито, суддя приймає справу до свого провадження.
Керуючись ст. ст. 173, 179, 180, 194, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти справу до свого провадження.
2. Справа буде розглядатись одноособово суддею Арсірієм Р.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведенням судового засідання.
3. Запропонувати учасникам справи надати свої письмові пояснення щодо висновків Верховного Суду, висловлених в постанові від 04.11.2020, що слугували підставою для направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Запропонувати відповідачу, у разі заперечення проти позову, подати у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали відзив на позовну заяву, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.11.2020.
5. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
6. Запропонувати позивачу, у разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, подати до суду відповідь на такий відзив, у дводенний строк з моменту його отримання, з урахуванням особливостей встановлених ст. 163 КАС України.
7. Запропонувати відповідачу, у разі подання позивачем відповіді на відзив, подати до суду на нього заперечення, у дводенний строк з дня отримання відповіді на відзив, з урахуванням особливостей встановлених ст. 164 КАС України.
8. Запропонувати третій особі у п'ятиденний строк з дня отримання позову та відзиву надати суду та іншим учасниками спору письмові пояснення щодо власної правової позиції по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.11.2020.
9. Запропонувати позивачу та відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання пояснень третьої особи надати суду та іншим учасникам спору відповідь на такі пояснення.
10. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.О. Арсірій
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.