ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 листопада 2020 року місто Київ №640/24459/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із матеріалами адміністративного справи
за позовомОСОБА_1
до третя особа проКиївської міської прокуратури Офіс Генерального прокурора визнання протиправним та скасування рішення від 02.04.2020, визнання протирпнавним та скасування наказу від 09.09.2020 №1865к, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/24459/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, третя особа Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення від 02.04.2020, визнання протирпнавним та скасування наказу від 09.09.2020 №1865к, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/24459/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 17.11.2020 від представника Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву, в тексті якого останній просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Зокрема, у відзиві представник третьої особи навів свої міркування стосовно того, що дана справа становить значний суспільний інтерес, спір має вагомий інтерес, оскільки існує процес реформування органів прокуратури та процедури перезавантаження. За наведених мотивів представник відповідача дійшов умовиводу, що дана справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження.
Надаючи оцінку наведеній позиції представника Офісу Генерального прокуратури щодо порядку розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
З контексту наведеної статті Кодексу вбачається, що суд повинен перевірити обґрунтованість заперечень відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Проаналізувавши зміст мотивів третьої особи, наведених у тексті відзиву на позов, суд дійшов висновку про їх недостатню обґрунтованість, оскільки представник третьої особи не навів переконливих доводів з приводу того, чому розглядуваний спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, а також те, чому ця справа не є справою незначної складності.
У контексті з наведеним суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у світлі положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень, доказів тощо.
Розглянувши та проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд наразі не вбачає обґрунтованих підстав для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника Офісу Генерального прокурора, наведеного у тексті відзиву на позов, щодо призначення розгляду справи №640/24459/20 в порядку загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іщук І.О.