Ухвала від 19.11.2020 по справі 640/28105/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 листопада 2020 року м. Київ № 640/28105/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи

Товариства з обмеженою відповідальністю «Банківське телебачення»

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Банківське телебачення» (далі по тексту - позивач), адреса: 04073, місто Київ, провулок Куренівський, будинок 19/5 до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 0416, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11а, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, що полягає у невиконанні своїх обов'язків, пов'язаних з відшкодування позивачу заявлених до відшкодування сум податку на додатку на додану вартість в загальному розмірі 591 347,60 грн, яка, в тому числі, проявляється у протиправній не підготовці та неподанні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість у встановлені законодавством строки, та у неподанні узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не внесенні інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та не вчиненні жодних дій щодо внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- зобов'язати головне управління ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість в загальному розмірі 591 347,60 грн;

- зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві відшкодувати позивачу заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість в загальному розмірі 591 347,60 грн, а також пеню у розмірі 296 905,09 грн.

Підставами позову вказано порушення суб'єктами владних повноважень прав позивача внаслідок протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що у травні 2013 року позивачем направлено декларацію з податку на додану вартість із додатком №2, згідно з яким задекларовано від'ємне значення та подано до бюджетного відшкодування суму 3 448 502,00 грн, проте, вказана сума не була перерахована на банківський рахунок позивача у встановлені строки, а в лютому 2015 року в додатку 2 в графу 5 повернуто всі суми податкового кредиту, що не були компенсовані державою станом на 01 лютого 2015 року, у тому числі й вказана вище сума, про що було зазначено в декларації за травень 2013 року.

Більш того, зі змісту позовної заяви вбачається, що, починаючи з лютого 2015 року та в наступних періодах частину податку позивачу було відшкодовано, не відшкодованою за податковою декларацією за травень 2013 року залишається сума 591 347,60 грн.

Також, за твердженнями позивача, податковий орган мав подати висновок про відшкодування до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів до 25 липня 2013 року.

Вказані вище обставини, викладені позивачем у позовній заяві, дозволяють дійти висновку про те, що останній дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав ще у липні 2013 року.

Проте, ані позовна заяві, ані додані до неї документи не містять відомостей щодо того, коли востаннє була відшкодована частина податку позивачу податковим органом, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення своєчасності звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, враховуючи, що до адміністративного суду позивач звернувся 11 листопада 2020 року.

Також, додані до позовної заяви документи не містять відомостей щодо того, чи звертався позивач до податкового органу, починаючи з 26 липня 2013 року по теперішній час з вимогою направити висновок про відшкодування податку та чи були надані відповіді на такі звернення.

Тобто, позивачу необхідно надати суду обгрунтовані письмові пояснення щодо того, коли саме позивач дізнався про порушення свого права, з урахуванням вищевикладених висновків, або вмотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

Крім того, у відповідності до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривень.

Абзацом 1 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено дві самостійні позовні вимоги: до Головного управління ДПС у м. Києві - немайнового характеру, до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - майнового характеру.

Тобто, сплаті за звернення до адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві підлягає судовий збір у розмірі 13 323,79 грн (888 252,69 грн (591 347,60 грн+296905,09 грн)*1,5%=13 323,79 грн).

Проте, позивачем додано до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору за звернення до суду лише з позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 2102,00 грн.

Тобто, позивачу необхідно подати суду документ про доплату судового збору у розмірі 13 323,79 грн.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- обгрунтовані письмові пояснення щодо того, коли саме позивач дізнався про порушення свого права, з урахуванням викладених у даній ухвалі висновків, або вмотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску;

- документу про доплату судового збору у розмірі 13 323,79 гривень (отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Банківське телебачення» залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Гарник

Попередній документ
92963125
Наступний документ
92963127
Інформація про рішення:
№ рішення: 92963126
№ справи: 640/28105/20
Дата рішення: 19.11.2020
Дата публікації: 23.11.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.11.2020)
Дата надходження: 11.11.2020
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії