ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 листопада 2020 року м. Київ № 640/25764/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним та скасування наказу в частині, установив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шостого апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач, ШААС), в якому просить про визнання протиправним та скасування наказу голови ШААС від 18.11.2019 №584-к в частині визнання позивача такою, що не може здійснювати правосуддя у ШААС до набрання рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.04.2019 законної сили.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи, а також залучено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (далі - ВККС) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю наказу в спірній частині, що є підставою для його скасування.
Відповідач у відзиві (т. 1 а.с. 65-71) стверджує про правомірність оскаржуваного наказу, посилаючись на рішення та лист ВККС і, як наслідок, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2019 головою ШААС прийнято наказ №584-к «Про підстави нездійснення правосуддя суддею ОСОБА_1 в Шостому апеляційному адміністративному суді» (т. 1 а.с. 13), яким, на підставі рішення ВККС від 14.11.2017 №23/ко-17, листа ВККС від 14.11.2019 №21-6303/19, керуючись статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 1 якого вирішено вважати суддю ОСОБА_1 такою, що не може здійснювати правосуддя у ШААС з 01.11.2019 до набрання рішення ВККС від 23.04.2019 про її відповідність займаній посаді законної сили.
Вважаючи такий наказ у зазначеній частині протиправним та таким, що порушує її права, позивач звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, постановою Верховної Ради України від 21.10.2010 №2638-ІУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2638-VI#Text), відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, зокрема, ОСОБА_1 обрано суддею Київського апеляційного адміністративного суду безстроково.
14.11.2017 ВККС прийнято рішення №23/ко-17 (т. 1 а.с. 15-17) про, зокрема, (1) визнання судді Київського апеляційного адміністративного суду (далі - КААС) ОСОБА_1 такою, що не підтвердила можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, (2) відсторонення судді КААС ОСОБА_1 від здійснення правосуддя до проходження нею повторного кваліфікаційного оцінювання, (3) направлення судді КААС ОСОБА_1 до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки, (4) проведення повторного кваліфікаційного оцінювання судді КААС ОСОБА_1 відповідно до абзацу 2 пункту 5.10 Порядку.
23.04.2019 ВККС прийнято рішення №117/ко-19 (т. 1 а.с. 19-23), яким визначено, що суддя КААС ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 757,8 бала, а також визнано суддю КААС ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді.
При цьому, у рішенні зазначено, що воно набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту ВККС.
Рішенням ВККС від 20.09.2019 №102/пс-19 (т. 1 а.с. 24-25) суддю КААС ОСОБА_1 рекомендовано для переведення на посаду судді ШААС без конкурсу.
15.10.2019 рішенням Вищої ради правосуддя №2727/0/15-19 (т. 1 а.с. 26) суддю КААС ОСОБА_1 переведено на посаду судді ШААС.
Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, наказом голови ШААС від 31.10.2019 №554-к позивача зараховано на посаду судді ШААС з 01.11.2019.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативний актом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, повноваження голови апеляційного суду визначено в статті 28 вказаного Закону, згідно з пунктом 5 частини першої якої голова апеляційного суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.
Голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження (частина друга зазначеної норми).
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що голова апеляційного суду наділений повноваженнями видавати накази про зарахування судді до штату суду, чи відрахування, за умови наявності відповідного акта, передбаченого законом, про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді.
Таким чином, голова апеляційного суду наділений повноваженнями видавати накази у наведених випадках і лише на підставі відповідного акта.
Дійсно, як обґрунтовано стверджує представник відповідача, рішення ВККС від 14.11.2017 №23/ко-17, як підстава для прийняття спірного наказу в оскаржуваній частині, не визнавалось таким, що втратило чинність, не оскаржувалося та не скасовувалося.
В той же час, таке рішення про відсторонення прийнято стосовно судді КААС ОСОБА_1 , натомість рішенням Вищої ради правосуддя від 15.10.2019 №2727/0/15-19 суддю КААС ОСОБА_1 переведено на посаду судді ШААС, тобто рішення ВККС стосується відсторонення ОСОБА_1 саме як судді КААС, а не судді ШААС.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 відсторонено як суддю ШААС відповідачем суду не надано.
Одночасно, питання щодо відсторонення судді від здійснення правосуддя, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 131 Конституції України, пункту 8 частини 1 статті 3, частини 5 статті 51 Закону України, статей 62-64, 66, 68 «Про Вищу раду правосуддя», відноситься до виключної компетенції Вищої ради правосуддя.
Так, згідно з частинами 1 та 2 статті 66 «Тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя при проведенні кваліфікаційного оцінювання» вказаного Закону тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя при проведенні кваліфікаційного оцінювання здійснюється Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Внесене Вищою кваліфікаційною комісією суддів України подання підлягає невідкладному розгляду Вищою радою правосуддя, але не пізніше семи календарних днів з дня надходження.
Таким чином, лише Вища рада правосуддя на підставі подання ВККС наділена повноваженнями відсторонювати суддю від здійснення правосуддя при проведенні кваліфікаційного оцінювання.
Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що Вища рада правосуддя прийняла відповідне рішення, відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає наказ голови ШААС від 18.11.2019 №584-к в оскаржуваній частині протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності свого наказу в спірній частині.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним та скасування наказу в частині, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 №584-к в частині визнання ОСОБА_1 такою, що не може здійснювати правосуддя у Шостому апеляційному адміністративному суді до набрання рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.04.2019 законної сили.
Стягнути з Шостого апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Шостий апеляційний адміністративний суд (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 42250890).
Третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України (03109, м. Київ, вул. Липська, 18/5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37316378).
Суддя О.М. Чудак