про залишення заяви без руху
19 листопада 2020 року Справа № 340/5240/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачі звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:
- визнати протиправними дії відповідача у ненадані адміністративної послуги по заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 16.09.2020 р. відповідно до п. 5 ст. 10 Закону України "Про адміністративні послуги" у строк, встановлений Земельним кодексом України (ст.118);
- визнати протиправним та скасувати наказ від 15.10.2020 р. №11-14292/14-20-СГ;
- зобов'язати відповідача надати дозвіл розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
При цьому, згідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" вказано те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Водночас, до суду не надано доказів (оригінала відповідного документа) сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (0,4 х 2102,00 грн.), тому позовна заява не відповідає ч.3 ст.161 КАС України.
При цьому, заява позивача від 13.11.2020 р. про звільнення від сплати та/або відстрочення йому сплату судового збору задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Частина 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно ч.2 ст.8 Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивач не надав суду доказів наявності підстав, вказаних у ч.1 ст.8 цього Закону України "Про судовий збір".
Щодо посилання на п.13 абз.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" слід вказати на наступне.
Згідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Окрім того, таке право також передбачене статтями 1167, 1173 1175 Цивільного позову України.
Тобто дія п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" поширюється лише на позовні вимоги безпосередньо пов'язані з реалізацією особою прав визначених ст.56 Конституції України, ст.ст.1167, 1173, 1175 Цивільного позову України.
Зважаючи на викладене та враховуючи предмет позову, положення п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" не підлягають застосуванню у даній справі.
Відтак, заява про звільнення/відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Отже до суду необхідно подати документ про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. (платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:
- отримувач коштів: УК у м.Кроп./м.Кропивницький/22030101;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA398999980313191206084011002;
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровоградський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).
Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає. .
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько