13 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3713/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, -
Позивач (через представника) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову та припис старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах Іщенка Віталія Анатолійовича, а саме:
- постанову від 07.08.2020 №593-ДК/0173По/08/01/-20 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень;
- припис від 24.07.2020 №593-ДК/0204Пр/03/01/-20.
В обґрунтування позовних вимог представник зазначає, що постанова та припис є протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що позивач самовільно не займає жодної земельної ділянки. Водночас, у всіх складених посадовою особою відповідача документах відсутній детальний опис обставин, установлених при розгляду справи про притягнення позивача до відповідальності. Зокрема, не було зазначено точної інформації, яка б надавала можливість ідентифікувати земельну ділянку, яку нібито самовільно займає позивач, як голова ФГ "МІСЯЙЛО", її кадастровий номер, власника земельної ділянки, відомості про наявність (відсутність) зареєстрованого речового права на земельну ділянку (оренда, тощо), відомості щодо обставин скоєння позивачем правопорушення, а також посилання на докази, які вказують на винні дії позивача - самовільне зайняття земельної ділянки.
Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву. Крім того, відповідачем не було виконано вимоги суду в частині подання належним чином засвідчених копій матеріалів перевірки.
Згідно до вимог ч.6 ст.162 КАС України справу вирішено за наявними матеріалами.
Як убачається з наявних у справі матеріалів, 23.06.2020 р. старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах Іщенком В.А. було складено акт № 593-ДК/316/АО/10/01/-20 обстеження земельної ділянки загальною площею 7,6492 га кадастровий номер 3521984400:02:000:0404, згідно якого за результатами обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Бокове на території Боківської сільради Долинського р-ну Кіровоградської обл. та перебуває в оренді (договір оренди земельної ділянки від 01.09.2010, укладений між власником ОСОБА_2 та СВК "Боківський в особі голови ОСОБА_3 терміном на 10 років, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Долинському районі 31.05.2012 за №352190004000372) виявлено посіви технічної культури соняшника (а.с.9).
Цього ж дня, старшим державним інспектором Іщенком В.А. складено акт №593-ДК/422/АП/09/01/-20 перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки загальною площею 7,6492 га кадастровий номер 3521984400:02:000:0404, згідно якого було встановлено, що земельна ділянка самовільно використовується без належним чином укладеного та зареєстрованого відповідно до чинного законодавства договору оренди ФГ "Місяйло" голова ОСОБА_1 , яку обробила та засіяла соняшником, чим порушено частину 1 ст.116, ст.125,126 Земельного кодексу України, ст.1Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (а.с.23).
24.07.2020 р. старшим державним інспектором Іщенком В.А. відносно позивача складено протокол №593-ДК/0152П/07/01/-20 про адміністративне правопорушення (а.с.12).
Також, 24.07.2020 р. видано припис №593-ДК/0204Пр/03/01/-20, який позивачу приписано в термін 30 (тридцять) календарних днів усунути порушення земельного законодавства України, а саме припинити право користування самовільно зайнятою земельною ділянкою (а.с.13).
03.08.2020 р. за №27-11-0.48-120/90-20 позивачу направлено повідомлення про розгляд 07.08.2020 р. о 14:00 год. справи про адміністративне правопорушення (а.с.14).
07.08.2020 р. інспектором прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №593-ДК/0173По/08/01/-20, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.17).
Законність винесення припису від 24.07.2020 №593-ДК/0204Пр/03/01/-20 і постанови від 07.08.2020 №593-ДК/0173По/08/01/-20 є предметом судового розгляду у справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст.187 цього Кодексу).
Згідно до ч.ч.1, 2 ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель-центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
За вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 р. № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 р. № 963-IV (далі - Закон №963-IV) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Згідно ст.4 Закону №963-IV об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Стаття 5 Закону №963-IV встановлює, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Положеннями ст.6 Закону №963-IV визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.
Відповідно ст. ст. 9, 10 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Відповідно до частини першої та другої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У частині першій статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтями 125 та 126 ЗК України регламентовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В абзаці 7 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Згідно пункту "б" частини 1 статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як , зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 1 Закону № 963-IV передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб.
Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Водночас, відсутність вказаних документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.
Предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, є земельна ділянка.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Як зазначалось судом, 23.06.2020 р. старшим державним інспектором Іщенком В.А. складено акт № 593-ДК/422/АП/09/01/-20 перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки загальною площею 7,6492 га кадастровий номер 3521984400:02:000:0404, згідно якого було встановлено, що земельна ділянка самовільно використовується без належним чином укладеного та зареєстрованого відповідно до чинного законодавства договору оренди ФГ "Місяйло" голова ОСОБА_1 , яку обробила та засіяла соняшником, чим порушено частину першу ст.116, ст.125,126 Земельного кодексу України, ст.1Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (а.с.23).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24.07.2020 р. №593-ДК/0152П/07/01/-20 вбачається, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що 23.06.2020 р. ФГ "Місяйло" використовує вищевказану земельну ділянку самовільно без оформлення належним чином документів, що є порушенням статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (а.с.12).
У зв'язку з цим, 24.07.2020 р. позивачу видано припис №593-ДК/0204Пр/03/01/-20, який приписано в термін 30 (тридцять) календарних днів усунути порушення земельного законодавства України, а саме припинити право користування самовільно зайнятою земельною ділянкою (а.с.13).
На підставі постанови про накладення адміністративного стягнення №593-ДК/0173По/08/01/-20 від 07.08.2020 позивача було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.17).
Разом із тим, зміст наявних у справі документів не дає можливості встановити обставини скоєння адміністративного правопорушення саме позивачем, оскільки складені посадовою особою відповідача акт обстеження земельної ділянки, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та протокол про адміністративне правопорушення не містять посилання на докази, які вказують на винні дії позивача.
Також, суд звертає увагу, що у самій фабулі правопорушення, яке інкримінується позивачу, не було розкрито об'єктивної та суб'єктивної його сторони, не вказано в який спосіб та коли позивачем здійснено обробку та посіви технічної культури соняшника, не зазначено час та місце скоєння правопорушення.
Документи перевірки складені без участі власника земельної ділянки ОСОБА_2 , орендаря СВК "Боківський", так і позивача.
Окремо слід зауважити й те, що склад правопорушення за ст.53-1 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - особа усвідомлює, що земельна ділянка не належить особі або не має права нею користуватись, однак вчиняє умисні дії, спрямовані на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Однак, відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП.
За приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст.277-1 КУпАП).
Аналіз наведених правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення ця особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.
Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо така особа, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі № 813/3415/18, від 30.01.2020 р. у справі № 482/9/17.
Судом встановлено, що згідно повідомлення від 03.08.2020 р., розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача призначений на 07.08.2020 р. о 14:00 год. (а.с.14). Відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що повідомлення від 03.08.2020 р. направлене позивачу 04.08.2020 р. та 07.08.2020 р. не вручено під час доставки (а.с.15-16).
Отже, відповідачем не забезпечено дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів які б вказували на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, винність позивача у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 07.08.2020 № 593-ДК/0173По/08/01/-20.
Також, беручи до уваги те, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що саме позивач у спірних правовідносинах здійснила самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 7,6492 га з кадастровим номером 3521984400:02:000:0404, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Бокове на території Боківської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, суд дійшов висновку, що вимоги в частині визнання протиправним та скасування припису від 24.07.2020 №593-ДК/0204Пр/03/01/-20 також підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 1681,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с.6).
Інших судових витрат позивача у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст.72-77, 242-246, 255, 257, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 07 серпня 2020 року №593-ДК/0173По/08/01/-20.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень земельного законодавства від 24 липня 2020 року №593-ДК/0204Пр/03/01/-20.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39767636) судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько