про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
19 листопада 2020 року м. Київ №320/11746/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно з статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно з статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно статті 51 Закону №796-ХІІ в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум та з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії згідно статті Закону №796-ХІІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, з урахуванням раніше виплачених сум і з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд встановив, що 07.09.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про здійснення відповідного перерахунку пенсії, на яку відповідач надав відмову, викладену в листі від 08.10.2020. До суду з даною позовною заявою позивач звернувся 16.11.2020. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовною заявою у строк, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
До позовної заяв позивач додав клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що майновий стан позивача є досить скрутним та розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного його доходу за попередній календарний рік, на підтвердження чого надав довідку Рокитнянського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про доходи № 0993719214426916, де зазначений розмір пенсії за 2019 рік 21000,01 грн, копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС про отриманні доходи з І кварталу 2019 по 2 квартал 2020 року в розмірі 471,00 грн, довідку Управління соціального захисту населення Рокитнянської РДА від 01.09.2020 №129 про те, що ОСОБА_1 отримує житлову субсидію.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також, частиною другою зазначеної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривні).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз.2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI).
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній об'єднано чотири вимоги немайнового характеру. Таким чином, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 3363,20 грн (4 вимоги немайнового характеру помножити на 840,80 грн - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн).
Також, положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону №3674-VI).
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визначають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)) сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити від його сплати. Тому, беручи до уваги зазначене, з огляду на обставини, наведені у клопотанні та надані на його підтвердження докази, суд вважає за необхідне таке клопотання ОСОБА_1 задовольнити та звільнити її від сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, і подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При цьому, положеннями частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Беручи до уваги предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, суд вважає, що розгляд даної справи слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративному суду надано право пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З огляду на наявні матеріали справи, для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів від відповідача.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 80, 171, 243, 248, 256, 257, 259-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити та звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії даної ухвали подати суду відзив на позовну заяву. При цьому, роз'яснити відповідачеві, що в силу приписів частин третьої, четвертої та шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву мають бути додані: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Попередити відповідача, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Позивач протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву має право подати до суду відповідь на відзив.
Заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів можуть бути подані відповідачем до суду протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити позивачу та відповідачеві, що згідно з статтями 163, 164 Кодексу адміністративного судочинства України, до відповіді на відзив та заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою-четвертою статті 162 цього ж Кодексу.
Витребувати докази за власною ініціативою від відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Витребувані документи надати суду у строк протягом п'яти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Попередити відповідача, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені статтями 147, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що згідно із частиною дев'ятою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Басай О.В.