про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2020 року м. Київ №320/11773/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 в порядку оскарження бездіяльності ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком пенсії за період з 01.01.2020 по 02.08.2014 відповідно до вимог ст.ст. 39, 51ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату кожного виду пенсійних виплат за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд констатує її невідповідність вимогам процесуального закону та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ній: засобів зв'язку та адреси електронної пошти сторін; обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, час та підстави взяття заявника на облік як пенсіонера в органах ГУ ПФУ у Київській області з представленням довідки про взяття на Пенсійний облік в ГУ ПФУ Київської області; надання обґрунтованого розрахунку суми на виплату якої претендує заявникі з визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову розрахунку та методики здійсненого обчислення, в тому числі, із визначенням розрахункової величини суми виплат, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суми загальних виплат, одержаних позивачем за спірний період, тобто з 01.01.2014 по 02.08.2014у розрізі помісячних виплат; подання копії розпорядження про призначення пенсії станом на час взяття на облік та Витягу з Реєстру застрахованих осіб; зазначення загального розміру доплати до пенсії, призначеної позивачеві станом на 01.01.2014; викладення обставин виникнення права на додаткову пенсію із зазначенням дати виникнення та посиланням на докази, якими це право підтверджено; зазначення місцезнаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав та інтересів позивача рішенням пенсійного органу із розкриттям змісту порушених прав; надання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням причин пропуску такого строку та з наданням доказів на підтвердження цього; надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Суд звертає увагу, що у поданій заяві позивач просить зобов'язати орган пенсійного фонду здійснити нарахування виплат з 01.01.2014 по 02.08.2014, в той час як до суду позовна заява надійшла 17.11.2020, тобто після спливу 6 років з моменту виникнення права на їх одержання.
Відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Строк позовної давності у даному випадку обчислюється по кожному місяцю, за яким має нараховуватися така пенсія, окремо. Право на позов відносно додаткової пенсії чорнобильцям виникає щомісяця, а позовна давність обчислюється з того місяця, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Вказаний підхід повністю кореспондується із позицією Верховного Суду України, яка викладена в ухвалі від 17.02.2010 року по справі № 6-911св09. Судова практика також сформувала правило - якщо додаткові пенсії чорнобильцям виплачувалися у неповному розмірі, то вважається, що громадяни дізналися про порушення своїх прав після отримання неповних сум виплат. Тому, позивачеві позовній заяві в новій редакції необхідно вказати в якому місяці та якого року він одержав пенсійні виплати у меншому розмірі.
При цьому, суд звертає увагу, що процесуальний Закон не дає визначення терміну "поважні причини". Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим". Поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 звернувся до суду з порушенням, визначеного законом строку позовної давності без обґрунтувань у позовній заяві причин його пропуску та підстав для поновлення за відсутності бодай яких-небудь доказів на підтвердження наведених обставин. Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що він не знав і не міг знати про порушення його прав станом на червень 2014 при одержанні відповідних пенсійних виплат, або ж зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
За приписами ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір не в повному обсязі.
Частиною 2 ст. 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.