ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" листопада 2020 р. справа № 300/193/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Фолизюк Р.В.,
представника заявника Щадей Н.В.,
розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляді Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання провести такий перерахунок із застосуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018, з подальшою виплатою пенсії у встановленому судом розмірі.
Від позивача на адресу суду надійшла заява від 05.11.2020 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №300/193/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
У зв'язку із тим, що суддя Главач І.А., який здійснював розгляд справи №300/193/19 по суті, перебував на листку тимчасової непрацездатності, проведено повторний автоматизований розподіл розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.11.2020 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №300/193/19.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020, вказану заяву передано на розгляд судді ОСОБА_2 .
Подана заява мотивована тим, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/193/19 від 19.11.2019 до цього часу не було виконано, що вказує на нівелювання Пенсійним органом прийнятого судом рішення у даній справі. Тому, просить суд постановити ухвалу, якою встановити судовий контроль за виконанням відповідачем судового рішення та зобов'язати його подати звіт про виконання рішення суду, встановивши строк, достатній для виконання.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з приводу заяви про встановлення судового контролю 12.11.2020 надоло свої заперечення. Вказало, що на час дії постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», Головним управлінням 25.02.2020 на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 у розмірі 80% суми грошового забезпечення та з урахуванням вимог постанови №649 виплату пенсії в перерахованому розмірі здійснено з 10.02.2020 (з 10.02.2020 пенсію виплачено в фіксованому розмірі в сумі 12016,90 грн., доплату за період з 10.02.2020 по 01.03.2020 виплачено 27.02.2020 в сумі 954,83 грн.). Кошти, нараховані згідно рішення суду, з врахуванням виплачених сум, за період з 01.01.2018 по 09.02.2020 в сумі 22581,61 грн. будуть виплачені в порядку, визначеному постановою №649. Отже, Головним управлінням судове рішення виконано. Даний факт підтверджується тим, що на момент виконання рішення суду, постанова №649 була чинною. Більше того, дане судове рішення було внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Доплату в розмірі 13775,58 включено в окремі виплатні відомості, виплата за яким буде проведена лише при наявності фінансування з Державного бюджету.
В письмових поясненнях, які подані суду 16.11.2020, ОСОБА_1 вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено невірний розрахунок заборгованості. Таким чином, необхідність встановлення судового контролю, та як наслідок подання звіту про виконання рішення, полягає не лише у не проведенні виплати нарахованої пенсійним органом заборгованості, а й у здійсненні правильного виконання рішення суду.
В судовому засідання представник заявника вимоги заяви про встановлення судового контролю підтримала.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, хоча суб'єкт владних повноважень належно повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви.
За змістом ч.4 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не перешкоджає розгляду відповідної заяви.
Заслухавши пояснення представника заявника, оголосивши зміст відзиву на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши долучені заявником та відповідачем докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, обчисленої із застосуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вищенаведене рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 набрало законної сили 10.02.2020.
Позивач вказує на бездіяльність відповідача, яка виражена в тривалому невиконанні судового рішення, а також невірному розрахунку при визначенні розміру пенсії.
Згідно частин 2, 3 статті 14, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 Кодексу).
Суд зазначає, що інститут встановлення судового контролю спрямований, перш за все, на своєчасне добровільне виконання відповідачами - суб'єктами владних повноважень судового рішення, та у встановлені судом строки. Є, так званим достатнім «стимулом» для керівника суб'єкта владних повноважень забезпечити належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та, відповідно, є гарантією забезпечення прав позивача у справі.
Разом з цим, суд зауважує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про його виконання як спосіб встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, є диспозитивним правом суду, а не його обов'язком, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Рішення суду відповідачем виконується як добровільно, так і в примусовому порядку. При цьому, примусове виконання рішення має здійснюватися за правилами, визначеними Законом України «Про виконавче провадження». Контроль за виконанням рішення суду здійснюється в межах цього Закону.
Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, серед яких, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною 1 статті 5 цього Законупередбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 63 цього ж Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Водночас, статтею 75 передбачено відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону і встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу, зокрема, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту вищенаведених положень випливає, що законодавцем передбачено відповідальність боржника, яка полягає в застосуванні штрафної санкції у випадку невиконання рішення суду в порядку виконавчого провадження.
Судом встановлено, що на підставі виданого судом 03.04.2020 виконавчого листа №300/193/19, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Боберським Р.П., 17.04.2020 відкрито виконавче провадження. Виконавче провадження на даний час не завершено (а.с.100).
Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Наведені положення дозволяють суду дійти висновку про передчасність звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.11.2019 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. З поданої заяви не вбачається, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Окрім того, суд зазначає що у відзиві на заяву про встановлення судового контролю Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а також про виплату пенсії з 10.02.2020 по 01.03.2020 та про порядок виплати пенсії за період з 01.01.2018 по 09.02.2020 на виконання рішення суду від 19.11.2019.
Не погоджуючись із таким порядком виконання судового рішення, заявник фактично стверджує про протиправність дій вчинених відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на виконання рішення суду, що може бути предметом розгляду судом в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 250, 256, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 05.11.2020 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.11.2019, передбаченого ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Ухвала складена в повному обсязі 19.11.20.