02 листопада 2020 року Справа № 280/5836/20 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (69105 м.Запоріжжя, пр-т Соборний, 206, СДРПОУ 04053915), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької міської ради (далі - відповідач), відповідно до якої просить суд визнати рішення Запорізької міської ради сьомого скликання сорок дев'ятої сесії від 25.03.2020 № 51/26 «Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» протиправним та скасувати; зобов'язати відповідача на черговій сесії міської ради повторно розглянути заяву від 17.01.2020 про передачу та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка та прийняти мотивоване рішення.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач, маючи на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_3 , 17.01.2020 звернулась до Запорізької міської ради в порядку ст.118 Земельного кодексу України з заявою про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (присадибна ділянка) з метою подальшої її приватизації. До заяви були надані документи про зареєстроване право власності на будинок та його технічний паспорт, в якому позначена запрошувана земельна ділянка. У відповідь на вказану заяву у квітні 2020 року позивачем отримано Рішення Запорізької міської ради №51/26 від 25.03.2020 про відмову в наданні вказаного дозволу на виготовлення технічної документації. Дата оприлюднення вказаного рішення на офіційному сайті міськради 13.04.2020. Рішення №51/26 не містить жодного обґрунтування та мотивів, з яких виходив вказаний колегіальний орган при прийнятті такого рішення, без будь-яких пояснень і посилань на норми законодавства. З урахуванням вимог законодавства, що викладені в адміністративному позові просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою судді від 01.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 01.10.2020 без виклику сторін.
28.09.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду від Запорізької міської ради надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №45021), відповідно до якого адміністративний позов не визнає, посилаючись на те, що об'єкт нерухомості, що належить позивачу та зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , фактично розташований на земельних ділянках за кадастровими номерами 2310100000:07:018:0093, 23100000:07:018:0094, які належать громадянам України ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 та правовий статус цієї земельної ділянки визначений та має приватну форму власності. Отже Запорізька міська рада вже розпорядилась земельними ділянками, на які позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 (як зазначалось вище про накладення земельних ділянок на 98,253% та 0,1398%). На теперішній час відсутні будь-які підстави для надання позивачу такого дозволу та повторного розгляду вищевказаної заяви позивача. З огляду на вказані підстави, Запорізька міська рада врахувала вказані факти, що також викладені в пояснювальній записці до проекту рішення Запорізької міської ради «Про відмову в наданні гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)» та винесла на розгляд чергової сесії міської ради вищезазначений проект рішення. Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. 25.03.2020 черговою сесією Запорізької міської ради прийнято рішення №51/26 «Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). З урахуванням обставин викладених у відзиві у задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.
29 вересня 2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача (вх. №45519), відповідно до якого зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам Закону «Про звернення громадян» та Земельного кодексу України, оскільки не містить мотивів відмови. Зазначає, що викладені у відзиві факти, на які відповідач посилається як на підстав прийняття негативного рішення, не можна вважати такою підставою, оскільки неможливо встановити, що саме вони були предметом розгляду на сесії міської ради. Вказує, що у 2007 році міська рада надала земельні ділянки АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 іншим громадянам. При цьому чомусь межі цих ділянок, які згідно нумерації по вулиці повинні бути на різних її сторонах (парна/непарна сторони - 2 та 3) наклались на ділянку позивача, яка має №2-Д. При цьому позивач не отримував відомостей щодо прийняття міською радою рішення про вилучення земельної ділянки з користування ОСОБА_4 . З урахуванням викладених підстав просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглядаючи спір по суті судом встановлено наступне.
16.01.2020 ОСОБА_5 звернувся за довіреністю в інтересах ОСОБА_1 до міського голови м. Запоріжжя Буряка В.О. із заявою, відповідно до якої просить надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0646 гектарів. Земельна ділянка розташована в АДРЕСА_3 . Житловий будинок, збудований на ній, належить їй на праві приватної власності. До заяви додано копії наступних документів: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 26.02.2016; технічного паспорту на житловий будинок, довіреності на представника. Заява зареєстрована у Запорізькому міськвиконкомі 17.01.2020.
25.03.2020 на 49 сесії сьомого скликання Запорізької міської ради прийнято рішення від 25.03.2020 №51/26 «Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відповідно до змісту вказаного рішення, рішення прийнято за результатами поданих матеріалів, у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України, у зв'язку з чим вирішено: відмовити гр.. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0600 га по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та подальшої передачі її у власність.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням вказаної статті судом досліджено рішення Апеляційного суду запорізької області від 05.04.2011 у справі №22-930/2011, відповідно до описової частини якого судом встановлено наступне: « ОСОБА_1 з 13 червня 1964р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка ОСОБА_1 у відповідності до закону прийняла спадщину, про що нотаріальною конторою їй було видано свідоцтво про право на спадщину, де успадкованим майном зазначено автомобіль марки ЗАЗ 968 М та внесок у Статутному фонді ТОВ ЗОП «Галант. … Рішенням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів № 492/52 від 26.12.1991р. «Про відведення земельних ділянок по АДРЕСА_5 для будівництва індивідуальних житлових будинків» Запорізькому машинобудівельному конструкторському бюро «Прогресс» виділено земельну ділянку за зазначеною адресою розміром 3,84 га та виконавчому комітету Шевченківської районної ради народних депутатів - земельну ділянку розміром 0,94 га для будівництва індивідуальних житлових будинків мешканцями Шевченківського району м. Запоріжжя та робітниками ЗМКБ «Прогресс». На підставі зазначеного рішення рішенням виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів № 42/24 від 13.02.1992р. із земель, виділених ЗМКБ «Прогресс», ОСОБА_4 як працівнику цієї установи виділено земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,06 га по АДРЕСА_5 для будівництва індивідуального житлового будинку, та пунктом 24.4 цього рішення зобов'язано останнього закінчити будівництво житлового будинку в строк до 13.02.1995р. Рішенням виконкому Запорізької міської ради народних депутатів № 320/31 від 31.08.1992р. затверджено вищезазначене рішення Шевченківської районної ради народних депутатів, зобов'язано виконком Шевченківської райради укласти з індивідуальними забудовниками договори про надання у безстрокове користування земельних ділянок для будівництва жилих будинків на праві особистої власності. … На підставі вищезазначених рішень ОСОБА_4 були визначені межі наданої земельної ділянки в натурі, та він отримав технічний паспорт земельної ділянки і викопіювання на ділянку індивідуального житлового будівництва. Проте, на порушення вимог ст. 22 ЗК УРСР 1990р. ОСОБА_4 не отримав державного акту про право на постійне користування земельною ділянкою та п. 2 рішення виконкому Запорізької міськради № 320/31 від 31.08.1992р. ОСОБА_4 , не уклавши договору про користування наданою земельною ділянкою та не отримавши державного акту про право постійного користування, розпочав будівництво житлового будинку. … ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, але на момент його смерті ніким не був визначений стан будівництва. Перше викопіювання земельної ділянки після її надання в користування ОСОБА_4 було здійснене 16.05.2007р., та з техпаспорту вбачається, що на земельній ділянці в 1995р. був збудований лише фундамент висотою 0,20 м, тобто здійснено лише початковий цикл робіт, а конфігурація фундамету та розмір площі не співпадають з проектною. … ОСОБА_1 за домашньою угодою продала недобудований житловий будинок за адресою АДРЕСА_5 ОСОБА_5 , яку за позовом останнього рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2007 визнано дійсною та за ОСОБА_5 визнано право власності на цей недобудований житловий будинок 9% готовності. Як пояснив ОСОБА_6 після цього він здійснював подальше будівництво цього житлового будинку та довів ступінь його готовності до 22 %. За рішенням Шевченківської районної адміністрації № 3667р від 09.12.2007р. цьому будинку було присвоєно замість адреси місця розташування земельної ділянки АДРЕСА_5 поштову адресу: АДРЕСА_3 . Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 травня 2008 року рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 червня 2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2008 року позовна заява ОСОБА_7 залишена без розгляду, повороту виконання скасованого рішення застосовано не було. Тому реєстрація права класності на недобудований будинок зберігалась за ОСОБА_8 , яку скасовано лише в грудні 2010 року … Рішенням виконкому Запорізької міської ради № 454/80 від 26.12.2003 припинено право користування ЗМКБ «Прогрес» та Шевченківської райадміністрації земельними ділянками по пул. Червонополянській в м. Запоріжжі загальною площею 4,78 га за погодженням з адміністрацією ЗМКБ «Прогрес». Рішенням Запорізької міської ради № 61/165 від 31.01.2007 передані у власність земельні ділянки: площею 0,0731 за по АДРЕСА_3 - ОСОБА_2 ; площею 0,0742 за по АДРЕСА_4 - ОСОБА_3 . На підставі цього рішення громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали Державін акти про право власності на ці земельні ділянки. Враховуючи, що ОСОБА_4 за життя так і не отримав державного акту про право постійного користування земельною ділянкою, тому не виникає такого права і у спадкоємця померлого. З моменту смерті чоловіка вона не була позбавлена права переоформити на себе земельну ділянку, як на самостійного землекористувача або, навіть, просити Міську раду надати їй цю земельну ділянку у власність. Однак таких дій не вчиняла. Отже, позивач у такому разі не може ставити питання про незаконність вилучення земельної ділянки без її згоди та скасування права власності на неї інших осіб, які набули це право у встановленому законом порядку.».
Відповідач зазначає, що позивач обізнаний про те, що об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_3 накладається на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:07:018:0093 площа співпадіння на 98,253% та накладається на земельну ділянку кадастровий номер 23100000:07:018:0094, площа співпадіння на 0,1398% . Вказана інформація надана управлінням Держгеокадастру на заяву ОСОБА_1 ще у 2013 році. В свою чергу земельні ділянки за кадастровими номерами 2310100000:07:018:0093, 23100000:07:018:0094 знаходяться за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,0731 га та АДРЕСА_4 площею 0,0742га та належать на праві приватної власності громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . Вказані громадяни отримали земельні ділянки у приватну власність на підставі рішення Запорізької міської ради від 31.03.2007 №61/165 «Про передачу гр. ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_12 земельних ділянок по АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Розглядаючи вказаний спір суд зазначає, що справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.
Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Велика Палата Верховного Суду, висновки якої, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, підлягають обов'язковому застосуванню до спірних провідини, у постанові від 03.07.2018 по справі №826/27224/15 також наголосила на тому, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Так, приватноправові відносини вирізняються наявністю особистого інтересу. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Дана правова норма Конституції України кореспондується до статті 321 Цивільного кодексу України,згідно якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Однак, суд зауважує, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки пов'язані з реалізацією права особи на житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі пункту 10 частини другої статті 15 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З урахуванням встановлених обставин у справі, суд зазначає, що спірні відносини стосуються оскарження відмови державного органу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, проте в основі спору лежить питання щодо подальшого оформлення права власності не землю, за якою вже зареєстровано право власності за іншими особами.
З огляду на викладене суд вважає, що спір у цій справі не є публічно-правовим спором та не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Згідно частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.132, 243, 248 КАС України, суд -
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (69105 м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, 206, СДРПОУ 04053915), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено у повному обсязі та підписано 18 листопада 2020 року.
Суддя О.О. Артоуз