19 листопада 2020 року Справа № 808/2138/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) про стягнення штрафу,
07 червня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 1 000 000,00 грн. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з несплатою відповідачем штрафу у розмірі 1000 000 грн. 00 коп., накладеного постановою НКРЕКП від 18.01.2018 №50 “Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та невиконання рішення НКРЕКП, виникла необхідність звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 08.06.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 02 липня 2018 року позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду від 05.07.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.07.2018.
Ухвалою суду від 26.07.2018 відкладено підготовче судове засідання на 15.08.2018.
Ухвалою суду від 15.08.2018 зупинено провадження у справі №808/2138/18 до набрання законної сили рішенням у справі №0840/2904/18.
Ухвалою суду від 22.04.2020 поновлення провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02.07.2020.
Ухвалою суду від 02.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2020.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, матеріали справи містять докази того, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримало ухвалу суду про відкриття провадження, у якій встановлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Представника позивача подав до суду клопотання, в якому просив справу розглянути в порядку письмового провадження, позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив справу розглянути в порядку письмового провадження. Зазначив, що проти позову заперечує з урахуванням підстав, що викладені в письмових поясненнях від 02.07.2020 (вх.30483).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Так, постановою НКРЕКП від 18.01.2018 № 50 на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджені постановою НКРЕ, від 13.06.1996 №15 (далі - Ліцензійні умови з передачі електричної енергії), Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджені постановою НКРЕ, від 13.06.1996 №15/1, та невиконання рішення НКРЕКП, було накладено штраф у розмірі 1000000 гривень
Постанову НКРЕКП від 18.01.2018 № 50 Відповідачем отримано 09.02.2018. Відповідач мав сплатити штраф до 11.03.2018 включно.
Водночас, зазначена сума штрафу Відповідачем сплачена не була, документи, що підтверджують сплату штрафу до НКРЕКП не надходили.
При цьому, листами ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 22.01.2018 №001-003/1055 та від 07.03.2018 №003-08/4066, відповідач звертався до НКРЕКП із проханням розстрочити сплату штрафу, накладеного на підприємство постановою НКРЕКП від 18.01.2018 №50.
Водночас листами НКРЕКП від 07.02.2018 №1163/14.1.1/7-18 та від 24.04.2018 №3957/14.1.1/7-18 та від 24.04.2018 №3957/14.1.1/7-18 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомлено, що розстрочення сплати штрафу вимогами Закону про НКРЕКП не передбачено та зазначено про необхідність сплатити штраф, згідно із Законом про НКРЕКП.
У зв'язку із несплатою суми штрафних санкцій, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями пункту 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що під суб'єктом владних повноважень слід розуміти орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно - владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Положеннями статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Отже, законодавцем чітко визначено, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Ураховуючи частину четверту статті 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право на звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Згідно статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг
За змістом пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1540 регулятор має право звертатися до суду з підстав, передбачених законом, та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді.
Отже, НКРЕКП має право подавати позов в адміністративному судочинстві, а також представляти інтереси НКРЕКП за її дорученням під час розгляду справ у судах.
Згідно зі статтею 2 Закону №1540 Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Відповідно до статті 3 Закону №1540 Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.
Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому, згідно зі статтею 19 Закону №1540 Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Статтею 22 Закону №1540 передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
Суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.
Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Таким чином, подання позову про стягнення суми штрафу, які ліцензіат відмовляється сплатити, є способом реалізації виключної компетенції НКРЕКП.
Як встановлено матеріалами адміністративної справи, постановою НКРЕКП від 18.01.2018 № 50 на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджені постановою НКРЕ, від 13.06.1996 №15 (далі - Ліцензійні умови з передачі електричної енергії), Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджені постановою НКРЕ, від 13.06.1996 №15/1, та невиконання рішення НКРЕКП, було накладено штраф у розмірі 1000000 гривень.
Постанову НКРЕКП від 18.01.2018 № 50 Відповідачем отримано 09.02.2018. Відповідач мав сплатити штраф до 11.03.2018 включно.
Водночас, зазначена сума штрафу Відповідачем сплачена не була, документи, що підтверджують сплату штрафу до НКРЕКП не надходили.
Відповідно до статті 22 Закону №1540 суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
При цьому, листами ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 22.01.2018 №001-003/1055 та від 07.03.2018 №003-08/4066, відповідач звертався до НКРЕКП із проханням розстрочити сплату штрафу, накладеного на підприємство постановою НКРЕКП від 18.01.2018 №50.
Водночас листами НКРЕКП від 07.02.2018 №1163/14.1.1/7-18 та від 24.04.2018 №3957/14.1.1/7-18 та від 24.04.2018 №3957/14.1.1/7-18 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомлено, що розстрочення сплати штрафу вимогами Закону про НКРЕКП не передбачено та зазначено про необхідність сплатити штраф, згідно із Законом про НКРЕКП.
Крім того, ПАТ «Запоріжжяобленерго» в судовому порядку оскаржувалася правомірність прийняття позивачем постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.01.2018 №50.
Але, ухвалою суду від 11.12.2018 у справі №0840/2904/18 прийнято відмову Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» від позову. Провадження у справі №0840/2904/18 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України про визнання протиправною та скасування постанови в частині - закрито. Ухвала суду від 11.12.2018 набрала законної сили 11.12.2018.
У зв'язку з вищевикладеним, сума штрафу становить: 1000000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) про стягнення штрафу, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано суддею 19.11.2020.
Суддя М.С. Лазаренко