16 листопада 2020 року о/об 16 год. 15 хв.Справа № 280/7417/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №26453-4907-0826 від 20.06.2019, яким нараховано ОСОБА_1 податкового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 101350,28 грн.
У позовній заяві зазначено наступне. Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 20.06.2019 за №26453-4907-0826, яким нараховано 101350,28 грн. податкового зобов'язання з орендної плати за землю. Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 20.06.2019 за №26453-4907-0826 позивачем не отримано, про його наявність стало відомо після отримання позову відповідача про стягнення податкового боргу. Строк дії Договору оренди землі від 12.01.2007, що був укладений між ОСОБА_1 та Запорізькою міською радою сплив 29.05.2013. На заяву позивача про продовження строку дії договору Запорізька міська рада відповіді не надала, додаткову угоду про продовження строку дії договору не уклала. Таким чином, у ОСОБА_1 відсутній обов'язок сплачувати податкове зобов'язання у вигляді орендної плати. 26.07.2016 позивачем укладено Договір дарування ОСОБА_3 житлового будинку АДРЕСА_2 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Гришиною В.І., зареєстровано у реєстрі за №315. На думку позивача, у зв'язку з припиненням права власності на майно, припинено відповідно і право користування земельною ділянкою. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 за №26453-4907-0826, яким нараховано 101350,28 грн. податкового зобов'язання з орендної плати за землю винесено з порушенням діючого законодавства, без врахування фактичних обставин, та підлягає скасуванню.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Громадянин ОСОБА_1 відповідно до Договору оренди землі від 12.01.2007 має в користуванні земельну ділянку, надану йому Запорізькою міською радою, загальною площею 0,3790 га, за адресою: АДРЕСА_2 , про що у Державному реєстрі вчинено запис від 09.02.2007 за №040726100100. Кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:03:019:0021. Відповідно до вимог п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Запорізькій області згідно розрахунку податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб громадянину ОСОБА_1 сформовано податкове повідомлення-рішення №26453-4907-0826 від 20.06.2019 форми «Ф» на суму 101350,28 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 22.06.2019 за адресою платника податків, який в зв'язку з неврученням повернуто до відповідача з відміткою «за закінченням встановленого строку» 24.07.2019. На думку відповідача, припинення договору оренди земельної ділянки відбувається з моменту державної реєстрації угоди про розірвання договору землі. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відносно громадянина ОСОБА_1 відсутня інформація щодо розірвання Договору оренди від 12.01.2007 відносно земельної ділянки кадастровий номер 210100000:03:019:0021, за адресою АДРЕСА_2 . Відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 за №26453-4907 0826, форми «Ф», по громадянину ОСОБА_1 за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму 101350,28 грн., яке разом з розрахунком податкового зобов'язання по орендній платі на 2019 рік направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 22.06.2019, відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, фізична особа зобов'язана сплатити орендну плату з фізичних осіб за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у сумі 101350,28 грн.
Відповідач проти позову заперечував.
Ухвалою судді від 21.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 16.11.2020 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Як з'ясовано судом і не заперечується сторонами, між ОСОБА_1 та Запорізькою міською радою був укладений Договір оренди землі від 12.01.2007, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,3790 га для розташування житлового будинку, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 (а.с.16-18).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 371003 грн. 10 коп. (в цінах 2006 року) (п.5 Договору оренди землі від 12.01.2007).
Відповідно до п.9 Договору оренди землі від 12.01.2007, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3710 грн. 03 коп. за календарний рік в цінах 2006 року.
Згідно з п.8 Договору оренди землі від 12.01.2007 строк його дії до 29.05.2013.
Зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер - 2310100000:03:019:0021 (Акт прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі від 12.01.2007 (а.с.22-зворот)).
Відповідно до Договору дарування житлового будинку від 26.07.2016 ОСОБА_1 передав як дарунок у власність ОСОБА_3 п'ятиквартирний житловий будинок літ. А3-2, А4-2, загальною площею 1911,2 кв.м. житловою площею 404,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 прийняв у власність вказаний житловий будинок. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці розміром 0,3790 га, якій присвоєно кадастровий номер 2310100000:03:019:0021.
Згідно з п.11 Договору дарування житлового будинку від 26.07.2016 право власності на відчужуваний житловий будинок у Обдаровуваного виникає з моменту прийняття дарунка та з моменту державної реєстрації права на нерухоме майно (ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України)
ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано податкове повідомлення-рішення №26453-4907-0826 від 20.06.2019, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2019 рік у сумі 101350 грн. 28 коп. (а.с.83).
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Як зазначено у п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
У п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до п.287.2 ст.287 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
У ч.1 ст.116 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України землекористувачі це - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Як зазначено у пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю це - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 288.1 ст.288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
При цьому, відповідачем не надано до суду інформації Запорізької міської ради, поданої контролюючому органу на виконання п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, щодо переліку орендарів та чинності договорів оренди землі, зокрема по позивачу.
Відповідно до Публічної кадастрової карти України земельна ділянка 0,379 га. з кадастровим номером 2310100000:03:019:0021 та цільовим призначенням 02.03 - «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для розташування житлового будинку» перебуває у комунальній власності (а.с.85).
У п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
За приписами п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
У ст.21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Таким чином, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.
Згідно з ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Також, згідно із приписами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Іншим видом платежу є плата за землю особою, яка фактично користується земельною ділянкою. Орендна плата та плата за землю користувачем не є тотожними.
Відповідачем не надано до суду «Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта відносно громадянина ОСОБА_1 , в якій відсутня інформація щодо розірвання Договору оренди від 12.01.2007 відносно земельної ділянки кадастровий номер 210100000:03:019:0021, за адресою АДРЕСА_2 » - на яку він послався у відзиві на позовну заяву.
Таким чином, у позивача з моменту відчуження житлового будинку відповідно до Договору дарування житлового будинку від 26.07.2016 припинено право користування земельною ділянкою площею 0,3790 га, якій присвоєно кадастровий номер 2310100000:03:019:0021.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №26453-4907-0826 від 20.06.2019 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки з 26.07.2016 позивач перестав користуватися вищезазначеною земельною ділянкою, а відповідачем нараховано орендну плату за 2019 рік, чим порушено права позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 (справа №804/4665/18), від 10.09.2020 (справа №804/1749/17).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 19.06.2019 за №537 реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
З огляду на приписи розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №682-р «Питання Державної податкової служби» суд вважає, що позивачем обґрунтовано подано позов до ГУ ДПС у Запорізькій області.
Отже, відповідачем у справі, на думку суду, має бути ГУ ДПС України у Запорізькій області, хоча дії вчинені та оскаржуваний акт індивідуальної дії винесений ГУ ДФС України у Запорізькій області.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем подано до суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3700 грн. 00 коп.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду подано: Договір від 01.10.2020 про надання правової допомоги; Додаток до Договору від 01.10.2020 - Розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу; Квитанцію до прибуткового касового ордеру №15 від 01.11.2020 на суму 3700 грн. 00 коп.
В Розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу зазначено: «… Попередня консультація - 2 год. - 600,00 грн.; Вивчення матеріалів та законодавства - 4 год. - 800,00 грн.; Підготовка адміністративного позову, роздруківка, додатки - 3 год. - 1000,00 грн.; Підготовка клопотання про відстрочення сплати судового збору - 1 год. - 200,00 грн.; Відправлення адмін. позову з Додатками відповідачу та його подання до суду - 2 год. - 600,00 грн.; Підготовка та направлення клопотання про розгляд справи без участі позивача - 0,5 год. - 100 грн.; Підготовка та вдправлення відгуку на відзив - 2 год. - 400,00 грн. …».
Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.
Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.
На думку суду, підготовка позовної заяви включає в себе: консультацію, вивчення матеріалів та законодавства; складання та направлення клопотань по справі.
Також, позивача не надано до суду доказів здійснення попередньої консультації.
Суд зазначає, що ухвалою судді від 21.10.2020 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Отже, справа №280/7417/20 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (участі) сторін, що виключає необхідність подання клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Також, «відгук на відзив» позивачем до суду не подавався.
Судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3700 грн. 00 коп. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Звідси, на думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 1000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) №26453-4907-0826 від 20.06.2019, яким ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) визначено податкове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2019 рік у сумі 101350 грн. 28 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у сумі 1013 грн. 50 коп. за подання до адміністративного суду позовної заяви.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1013 грн. 50 коп.
Задовольнити частково клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп.
В іншій частині клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19.11.2020.
Суддя О.О. Прасов