іменем України
про залишення частини позовних вимог без розгляду
19 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/3507/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
26 жовтня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду через "Електронний суд" із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі 24, 26, код ЄДРПОУ 03192997), яким просить суд: "1. Відкрити провадження у справі та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження; 2. Визнати бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради протиправною щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учасника бойових дій за 2017 та 2020 роки; 3. Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учасника бойових дій за 2017 та 2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до положень ч. 5 статті 12 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 25.12.1998 року, що з урахуванням раніше виплачених сум становить 11835 грн (одинадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень,00 коп.); 4. Встановити контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення протягом 30 (тридцяти) днів з моменту набрання рішенням законної сили; 5. Стягнути з відповідача судові витрати у справі.".
27 жовтня 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та (або) викликом учасників справи.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.
Так, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2017 та 2020 роки, та як наслідок зобов'язати за вказаний період виплатити позивачу щорічну одноразову грошову допомогу.
При цьому, в позовній заяві позивач вказує, що дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 13 серпня 2020 року, а відтак, строк звернення до суду з даним позовом до суду позивачем не пропущено.
Статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Беручи до уваги, що виплата спірної грошової допомоги має відбуватись щорічно до 05 травня, про порушення своїх прав бездіяльністю відповідача, що виразилась у невиплаті такої допомоги, або у виплаті допомоги у розмірі, що не відповідає законодавству, позивач мав знати у такий момент: щодо одноразової грошової допомоги за 2017 рік - 06 травня 2017 року.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 26 жовтня 2020 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 частиною 2 КАС України, оскільки шестимісячний строк звернення до суду з вказаним позовом закінчився: щодо одноразової грошової допомоги за 2017 рік - строк звернення до суду до 06 листопада 2017 року.
Суд зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Також судом зауважується, що відкриваючи 27 жовтня 2020 року провадження у даній справі суддею не було вирішено питання поновлення строків звернення до суду (а.с.а.с. 14-16), а відтак судом резюмується що постановляючи 27 жовтня 2020 року ухвалу про відкриття провадження у справі суддя вважав, що строки звернення до суду не були пропущені.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними. Отже, з огляду на встановлені обставини у даній адміністративній справі суд вважає, що жодних доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з даним позовом в межах шестимісячного строку позивачем не надано.
На підставі вищенаведеного, суд вважає відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому вважає за необхідне позовну заяву в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради по не нарахуванню та невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2017 рік та зобов'язання Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2017 рік залишити без розгляду.
Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов'язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 183, 240, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі 24, 26, код ЄДРПОУ 03192997), в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради щодо не нарахуванню та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2017 рік та зобов'язання Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2017 рік - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя С.Є. Гаврилко