17 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/3310/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області по відмові в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Закарпатського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.09.2020 р. №85; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 071750000056 від 08 вересня 2020 року “Про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді” на підставі довідки Господарського суду Закарпатської області про судову винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, починаючи з 19 лютого 2020 року, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням суддівської винагороди, зазначеної в довідці Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85; 4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щомісячного довічного грошового утримання судді за період з 19 лютого 2020 року по день перерахунку, з урахуванням проведених виплат; 5) допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
15 жовтня 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.
11 листопада 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 01 січня 2020 року змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідачем протиправно відмовлено йому у здійсненні такого перерахунку.
09 листопада 2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що відсутні підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу з 18 лютого 2020 року, оскільки на виконання пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Верховною Радою України не прийнято окремого нормативно-правового акта з питань урегулювання порядку здійснення такого перерахунку. На час звернення позивача як до органу пенсійного Фонду так і до суду, Кабінетом Міністрів України не було визначено умов перерахунку раніше призначеного довічного грошового утримання. Суддям у відставці, в тому числі і позивачу, яким за зверненням до 18 лютого 2020 року перерахунок проведено з 01 січня 2020 року виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень закону, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні суддівської винагороди після 18 лютого 2020 року. Оскільки, всі перерахунки проводяться після прийняття Державного бюджету України, який регулює та передбачає витрати, перерахунок на підставі довідки про заробітну плату № 85 від 07 вересня 2020 року виданої Господарським судом Закарпатської області може бути проведений тільки після 01 січня 2021 року.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 03 липня 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя № 2120/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді господарського суду Закарпатської області у відставку» звільнено ОСОБА_1 з посади судді господарського суду Закарпатської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
13 липня 2018 року наказом Господарського суду Закарпатської області № 02.4-06/50-к «Про відрахування зі штату ОСОБА_1 з посади судді» відраховано зі штату ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Закарпатської області відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 03 липня 2018 року № 2120/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді господарського суду Закарпатської області у відставку» днем 13.07.2018.
30 липня 2018 року пенсійним органом призначено довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 82% суддівської винагороди з 14 липня 2018 року
01 липня 2019 року за рішення суду по справі 308/10154/18 пенсійним органом перераховано довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90% суддівської винагороди.
07 вересня 2020 року позивачем була отримана довідка Господарського суду Закарпатської області № 85 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та разом із заявою про перерахунок від 08 вересня 2020 року подана до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Вказана довідка видана відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, про те, що станом на 18 лютого 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 104 049,00 грн., у тому числі:
Посадовий оклад - 69 366, 00 грн.;
Доплата за вислугу років (50%) - 34 683,00 грн.;
Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн.;
Доплата за науковий ступінь - 0,00 грн.;
Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн.;
Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону № 1402-VIII - 0,00 грн., (а.с. 11).
08 вересня 2020 року відділ з питань перерахунків пенсій № 12 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді № 071750000056, позивачеві відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що рішенням Конституційного суду України від 18.02.2019 р. № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. № 1402-VIII зі змінами. Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. № 1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення. Отже, право на перерахунок за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 18.02.2020 р. та для яких момент виникнення права настав не раніше 18.02.2020 року. На час подання заяви щодо перерахунку (08.09.2020р.) питання визначення базового розміру посадового окладу судді визначено ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII зі змінами, якою визначено, що зміна окладів зумовлена зміною прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір яких встановлено на 1 січня календарного року. Отже, виходячи з вищенаведеного, право на перерахунок пенсії згідно поданої довідки відсутнє, (а.с. 12-13).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, звернувся до суду з даним позовом.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п'ятої).
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною першою статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).
Законом України від 16.10.2019 №193-IX “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.
Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII.
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
У зв'язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020, Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Разом з цим, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону.
Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
При цьому, на переконання суду, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд зазначає, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 07 вересня 2020 року Господарського суду Закарпатської області № 85 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 19 лютого 2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № № 1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20), яка набрала законної сили 07 серпня 2020 року.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вийшов у відставку з посади судді до завершення проходження кваліфікаційного оцінювання суддів щодо нього і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області по відмові в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.09.2020 р. № 85 та визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 071750000056 від 08 вересня 2020 року “Про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді” на підставі довідки Господарського суду Закарпатської області про судову винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, починаючи з 19 лютого 2020 року, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням суддівської винагороди, зазначеної в довідці Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щомісячного довічного грошового утримання судді за період з 19 лютого 2020 року по день перерахунку, з урахуванням проведених виплат, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом, саме з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII, а відтак, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області починаючи з 19 лютого 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням суддівської винагороди, зазначеної в довідці Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85, з урахування проведених виплат.
Статтею 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, які підлягають задоволенню, з вище визначених судом підстав, оскільки викладення позовних вимог в іншому формулюванні з метою належного та повного захисту порушеного права не є підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджено квитанціями від 08 жовтня 2020 року № 51974017 (а.с. 16).
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Що стосується вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду, у межах суми стягнення за один місяць, судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Відповідно до статті 371 частини 1 пункту 1 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області по відмові в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85.
3. Визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 071750000056 від 08 вересня 2020 року “Про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді” на підставі довідки Господарського суду Закарпатської області про судову винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області починаючи з 19 лютого 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням суддівської винагороди, зазначеної в довідці Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85, з урахування проведених виплат.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
6. Допустити до негайного виконання присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 листопада 2020 року.
СуддяТ.В.Скраль