Справа№ 947/4091/20
Номер провадження № 2/521/2347/20
28 жовтня 2020 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі
судді - Маркарової С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Іськової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
позивач : ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
предмет позову : захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди
25.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 17.02.2020 року відповідач ОСОБА_2 як адвокат, будучи представником інтересів ОСОБА_3 при розгляді цивільної справи № 509/3455/19 Приморським районним судом м.Одеси у відзиві на позовну заяву зазначив недостовірні відомості образливого для позивача характеру, які принижують його честь та гідність.
Позивач стверджував, що такі висловлювання як «Позивач через зловживання алкогольними напоями, домашнє насильство та зради зруйнував сім'ю, у зв'язку з чим укладений шлюб в 1990 року був розірваний, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 незаплановано завагітніла і ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_6 , сумісне проживання продовжувалось до 1992 року - до повернення ОСОБА_1 з військової служби з Німеччини»
«В Німеччині через неприязні стосунки сторін, викликані зловживанням позивачем алкогольними напоями, зрадами, відсутністю у ОСОБА_1 почуття поваги до матері його дітей…….»
«Позивач колишній дружині та дітям не допомагав, існував на зарплатню та пенсію»
« Шлюбні відносини з ОСОБА_1 у ОСОБА_3 після повторної реєстрації шлюбу припинились вже у 2004 році, коли позивач почав проживати з іншою жінкою, яка народила йому дитину» є не допустими, не етичними, образливими, дійсності не відповідають, принижують його честь та гідність.
Враховуючи викладене позивач просив суд зобов'язати відповідача вибачитись, спростувати через суд неправдиву інформацію та стягнути на його користь компенсацію маральної шкоди в розмірі 80 000 грн.
Моральну шкоду позивач обґрунтовував перенесеним стресом, який призвів до погіршення стану здоров'я.
В процесі розгляду справи позивач позов підтримав.
Відповідач позов не визнав, стверджуючи, що порушень вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики не допустив, вказані у відзиві відомості є суб'єктивні судження сторони у справі ОСОБА_3 , є предметом дослідження суду в межах предмета позову, причинено наслідковий зв'язок між відомостями, викладеними у відзиві та погіршенням стану здоров'я позивача відсутній.
Дослідивши матеріали справи, докази, на які сторони послались в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 3 Конституції України честь і гідність людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зазначене узгоджується із статтею 297 ЦК України, за якою фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до частини першої ст. 277 ЦК України, ст. 32 Конституції України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є позивачем у цивільній справі №509/3455/2019 про встановлення факту проживання однією сім'єю, яка перебуває в проваджені Приморського районного суду м.Одеси.
Відповідачем по справі є ОСОБА_5 .
Представником останньої є відповідач по даній справі - ОСОБА_2 (довіреність від 18.09.2019 року).
Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1068 від17.09.2003 р. відповідач є адвокатом.
12.02.2020 року адвокатом був складений та підписаний відзив на позовну заяву, в якому зазначена наступна інформація :
«Позивач через зловживання алкогольними напоями, домашнє насильство та зради зруйнував сім'ю, у зв'язку з чим укладений шлюб в 1990 року був розірваний, але у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 незаплановано завагітніла і ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_6 , сумісне проживання продовжувалось до 1992 року - до повернення ОСОБА_1 з військової служби з Німеччини»
«В Німеччині через неприязні стосунки сторін, викликані зловживанням позивачем алкогольними напоями, зрадами, відсутністю у ОСОБА_1 почуття поваги до матері його дітей….»
«Позивач колишній дружині та дітям не допомагав, існував на зарплатню та пенсію»
«Шлюбні відносини з ОСОБА_1 у ОСОБА_3 , після повторно' реєстрації шлюбу припинились вже у 2004 році, коли позивач почав проживати з іншою жінкою, яка народила йому дитину».
Позивач стверджує, що такі відомості є недостовірними, принижують його честь та гідність.
Так, суд погоджується із доводами позивача, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, затверджених звітно- виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству. Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними. Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути коректним.
Разом із тим, відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 року № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
В свою чергу пунктом 17 вищенаведеної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.
Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів.
Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у справі.
За змістом ст.277 ЦК України звернення особи до органів державної влади, не можуть розглядатися як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактично на меті цих дій було приниження честі, гідності і ділової репутації певної особи.
Так, сторони у справі є учасниками цивільної справи, яка перебуває в проваджені Приморського районного суду м. Одеси, рішення по справі не ухвалено, наведена у спірному відзиві як процесуальному документі інформація підлягає оцінці судом як доказ при ухвалені судового рішення.
Такої мети відповідача ОСОБА_2 як цілеспрямоване приниження честі та гідності позивача шляхом викладення спірної інформації у відзиві судом не встановлено.
Причинено наслідковий зв'язок між відомостями, викладеними у відзиві та погіршенням стану здоров'я позивача - відсутній.
Оскільки процесуальним законом передбачений спеціальний порядок дослідження і оцінки доказів, зазначених у відзиві, підстави для захисту честі та гідності із стягненням компенсації моральної шкоди відсутні.
Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, ст.ст.352, 354 ЦПК України
В задоволені позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.
Суддя: С.В. Маркарова
Повний текст рішення виготовлений 11.11.2020 року
28.10.20