Справа № 947/27238/20
Провадження № 2/947/4054/20
12.11.2020 року
Київський районний суд м. Одеси:
головуючого судді Маломуж А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса клопотання позивача ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя,-
24.09.2020 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому засіданні представник позивача та відповідач просили затвердити мирову угоду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про визнання та затвердження умов мирової угоди та закриття провадження у справі не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мирова угода це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов'язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є припинення провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов'язків для сторін.
Відповідно до ст.207ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд вважає, що умови мирової угоди суперечать закону та порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.
Так, у позові позивачка просить здійснити поділ майна, а саме транспортного засобу: FORD MUSTANG, 2016 року випуску, д/н НОМЕР_1 , колір - чорний, номер шасі - НОМЕР_2 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу, а саме: FORD MUSTANG, 2016 року випуску, д/н НОМЕР_1 , колір - чорний, номер шасі - НОМЕР_2 .
В мировій угоді позивачка просить вже визнати за нею право власності на інший автомобіль, який є особистою приватною власністю відповідача, що не заперечувалося сторонами під час судового засідання.
Окрім того, в судовому засіданні відповідач не заперечував права спільної сумісної власності позивачки на автомобіль FORD MUSTANG, 2016 року випуску, д/н НОМЕР_1 , колір - чорний, номер шасі - НОМЕР_2 , лише вказував, що в зимовий час його важко буде продати.
За таких обставин станом на 12.11.2020 року суду не доведено, що права позивача були порушені чи не визнавались відповідачем, що між подружжям існує спір про поділ спільного автомобіля, а затвердження угоди між подружжям про поділ спільного автомобіля не могло бути посвідчено в установленному Законом порядку, в тому числі шляхом вчинення нотаріусом нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистомсвоїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про нотаріат», на нотаріат в Україні покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Окрім того, матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження відсутності накладення обтяжень на майно подружжя.
Враховуючи викладене, суду не доведено, що умови мирової угоди, укладеної 12.11.2020 між подружжям про поділ спільного майна, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.11.2019 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) висловила позицію, що реєстрація права власності у період, коли на майно накладено арешт, не відповідає вимогам закону. Під час дії арешту жодних дій ні власник, ні особи, які вважають себе власниками, без дозволу ДВС не можуть вчиняти дії щодо арештованого майна, а мають оскаржити вказані дії ДВС чи постанову про накладення арешту у разі незгоди із нею.
За таких обставин, суд вважає, що умови мирової угоди, укладеної 12.11.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суперечать закону та є невиконуваними.
За таких обставин, відповідно до положень п.1 ч.5 ст.207 ЦПК України, суд вважає за необхідне відмовити у затвердженні мирової угоди і продовжити судовий розгляд.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 207, 258-261, 353 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про поділ майна подружжя відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2020 року
Суддя Маломуж А. І.