Справа № 946/8759/19
Провадження № 2-з/946/82/20
17 листопада 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пащенко Т.П.
при секретарі - Топтигіної О.М.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
17.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на праві власності, та заборони вчинення (проведення) будь-яких дій, в тому числі і відчуження, з зазначеним житловим будинком.
Дослідивши матеріали справи, клопотання про забезпечення позову, суд вважає, що подане клопотання позивачки про забезпечення позову необхідно повернути заявниці з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявниці щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
В розумінні вимог п.7 ч.1 ст.151 ЦПК України щодо того, що відповідна заява повинна містити і інші відомості, потрібні для забезпечення позову, та з врахуванням приписів п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зокрема, щодо пересвідчення судом відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, вважаю, що заявник, зазначаючи про необхідність накладення арешту на майно, що належить відповідачу, не зазначає ціну майна, на яке просить накласти арешт, зокрема ринкову, що унеможливлює встановити відповідність та співмірність можливих застосованих обмежень відповідних прав відповідача на вказане майно.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивачкою не обґрунтовано необхідність забезпечення позову та не надано докази належності нерухомого майна саме ОСОБА_2 на даний час, у зв'язку з чим є підстави вважати, що забезпеченням позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно за відсутності даних доказів можуть бути порушені права інших осіб, які не є стороною по справі.
Також, в порушення вимог п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, відсутні пропозиції заявниці щодо зустрічного забезпечення.
Частиною першою ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з вищенаведеного та враховуючи невідповідність клопотання вимогам, встановленим ст.151 ЦПК України, суд вважає за необхідне, клопотання позивачки про забезпечення позову у справі - повернути заявниці.
Враховуючи, що клопотання про забезпечення позову в частині арешту на житловий будинок підлягає поверненню, а вимоги щодо заборони вчинення (проведення) будь-яких дій, в тому числі і відчуження, з житловим будинком АДРЕСА_1 є похідними від вимог щодо арешту майна, суд приходить до висновку щодо повернення клопотання в цій частині в тому числі.
Керуючись ст.ст.151,153,260,353 ЦПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - повернути заявниці.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.П.Пащенко