Справа № 946/4544/20
Провадження № 2/946/2544/20
09 листопада 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Баннікової Н.В.
при секретарі - Ромалійській М.Ю.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.04.2001 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_3 , 2001 року народження, та сина ОСОБА_4 , 2008 року народження. Спору щодо місця проживання неповнолітньої дитини немає. Фактичні шлюбні відносини між ними припинені у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, втрати почуттів поваги та любові, з цього часу спільне господарство не ведуть, тому на даний час шлюб між сторонами носить виключно формальний характер. Майновий спір щодо розподілу спільного сумісного майна подружжя відсутній.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачка надала заяву про розгляд справи без її участі, щодо розірвання шлюбу не заперечує, зазначила, що спільно не проживають з позивачем з 06.07.2020 року.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 29.04.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Саф'янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис № 06.
Від шлюбу сторони мають дітей: сина ОСОБА_3 , 2001 року народження, та сина ОСОБА_4 , 2008 року народження.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
За правилами, передбаченими ст. ст. 24, 104, 105, 110 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за рішенням суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловік і жінка, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, суд приходить до висновку щодо можливості розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, ст.ст.12,13,76 82, 83, 95, 200, 206, 247, 258, 259, 272, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 29 квітня 2001 року виконавчим комітетом Саф'янської сільської ради Ізмаїльського району, актовий запис № 06 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 18.11.2020 р.
Суддя:/підпис/ З оригіналом згідно Суддя: Н.В.Баннікова