Справа № 405/1778/19
2/405/246/19
11.11.2020 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря : Фришко А.Ю.
позивача : ОСОБА_1 та її представника : адвоката Калінка-Бондар О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган піки та піклування Міської ради міста Кропивницького про визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, усунення перешкод у спілкуванні з нею,-
Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею.
Позов обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем було укладено шлюб. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних відносин, у зв'язку з ненаданням відповідачем добровільно коштів на утримання доньки, вона звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів з відповідача на утримання ОСОБА_4 . Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда, яке було змінене постановою Апеляційного суду Кіровоградської області, з відповідача було стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі ј усіх видів його заробітку (доходу). Під час розгляду вказаної справи судом, відповідач звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із позовом неї про визначення місця проживання дитини, справа № 404/1624/18. В подальшому, ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.04.2018 року у справі № 404/1624/18, вказаний позов ОСОБА_2 було повернуто останньому у зв'язку з невиконанням ним ухвали суду про залишення без руху позовної заяви. Після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, відповідач почав усе частіше наголошувати на тому, що донька має проживати разом з ним, адже розмір відрахованих аліментів є надмірно великим, та у разі проживання разом з ним доньки, він витрачатиме значно меншу сум коштів на її утримання. Вона вважає, що такими діями відповідач негативно впливає на психоемоційний стан ОСОБА_4 , за рахунок спекуляцій на почуттях дитини, готує підгрунтя для зміни місця проживання доньки, адже невдовзі ОСОБА_4 досягає того віку, коли її думка є вирішальною при визначенні місця її проживання, проте проживання доньки разом з батьком не відповідатиме її інтересам, адже враховуючи його ставлення до доньки, зайнятість на роботі, направленість на побудову особистих сімейних стосунків з іншою жінкою, він не матиме змоги приділити ОСОБА_4 достатньо уваги, та забезпечити їй умови для гармонійного фізичного і психологічного розвитку.
Посилаючись на зазначені обставини, норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 11.03.2019 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній за правилами загального позовного провадження.
20.03.2020 року відповідачем подано зустрічний позов, в якому відповідач просить суд встановити порядок зустрічей його з донькою, а саме:
- зустрічі під час відпустки батька та шкільних канікул дитини з можливістю виїзду за межі Кіровоградської області, без присутності матері дитини. В свою чергу батько має повідомити матір за 7 днів до початку зустрічі про свій намір зустрітись з дитиною, а також має повідомити строк таких зустрічей;
- в цілях відпочинку, оздоровлення та розширення кругозору дитини встановити можливість зустрічей під час відпустки батька та шкільних канікул дитини з можливістю виїзду за кордон (наприклад до Турецької Республіки, Єгипту, країн Шенгенської зони та ін.) без присутності матері дитини. В свою чергу, батько має повідомити матір за 7 днів до початку зустрічі про свій намір зустрітись з донькою та виїхати з нею за кордон, а також має повідомити трок такого виїзду;
- зустрічі під час дня народження дитини та батька, діда та баби по лінії батька, а також інших святкових та вихідних днів, про що батько повідомляє матір за 7 днів до початку зустрічі, а також повідомляє про строк таких зустрічей.
Зобов'язати ОСОБА_1 дотримуватись порядку зустрічей його з донькою та не перешкоджати їх спілкуванню.
Представником відповідача за зустрічним позовом адвокатом Калінка-Бондар О.Б. було подано відзив на зустрічний позов, в якому остання просила відмовити у його задоволенні у зв'язку з його безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю належними та достатніми доказами. Вказала, що ОСОБА_1 не чиняться жодні перешкоди у спілкуванні батька з донькою, та навпаки, спілкування відбувається у разі наявності бажання батька. Епізодичність таких зустрічей є виключно свідомим вибором батька, та не пов'язане із втручанням матері дитини.
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися, просили розгляд справи проводити у їх відсутності, позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримала, проти задоволення зустрічних - заперечувала. Відповідач зазначив про розгляд справи у його відсутності. Судом було прийнято рішення про закриття підготовчого судового провадження.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позові, просили позов задовольнити. Вважає, що дитина має проживати разом з нею, де і проживає на даний час.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце слухання справи повідомлений, судом врахована його заява про озгляд справи у його відсутності.
Представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, надавши висновок щодо доцільності проживання малолітньої дитини з позивачем, та рекомендованого порядку участі батька у вихованні доньки.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов - частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.08.2005 року між сторонами було укладено шлюб, про що Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області було зроблено відповідний актовий запис № 571.
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.12.2017 року шлюб між сторонами було розірвано.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.06.2018 року у справі № 404/29/18 з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/7 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.09.2018 року, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда змінено, в частині стягнутого розміру аліментів, а саме, стягнуто з ОСОБА_2 на утримання доньки аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Між сторонами виник спір з приводу визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому, в судовому засіданні встановлено, що дівчинка мешкає разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
Згідно медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, серії 10 ААЄ № 506254, позивач ОСОБА_1 не страждає психічними захворюваннями. Згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 12 ЯЯУ № 522752 від 24.0.2018 року наркологічних захворювань також не має. Згідно довідки № 1603 від 19.02.2019 року виданої КНП «ЦПМСД № 1» Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини № 4, ОСОБА_1 була оглянута сімейним лікарем, патології не виявлено. Відповідно до характеристики від 14.02.2019 року, виданої головою квартального комітету № 28, позивач характеризується позитивно. Відповідно до довідки про доходи від 15.02.2019 року № 191, протягом вересня 2018 року - січня 2019 року позивачеві нарахована заробітна плата у розмірі 30 378,16 грн. Згідно довідки № 1010 від 18.02.2019 року, позивач проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою - ОСОБА_3 , та батьками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
З довідки № 17 від 13.02.2019 року, виданої КЗ «НВО № 25 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» КМР Кіровоградської області, вбачається, що ОСОБА_3 навчається у вказаному закладі в 2-Б класі. Відповідно до характеристики учениці 2-Б класу КЗ «НВО № 25 ЗОШ І-ІІІ ст., ПМЛ, ЦПВ «Ліра» ОСОБА_3 , дитина характеризується позитивно, на даний час проживає з мамою ОСОБА_1 , яка відповідально ставиться до виховання ОСОБА_4 , цікавиться навчанням, в той час як батько дитини з сім'єю не проживає, цікавиться дитиною епізодично. Згідно характеристики від 13.02.2019 року мовної студії «WOW! English», ОСОБА_3 характеризується позитивно, організаційні питання щодо навчання вирішувалися виключно з мамою дитини, чеки про оплату за навчання надавалися мамою, батько забирав ОСОБА_4 декілька разів після заняття.
Згідно висновку експертного дослідження з результатами проведення психологічного дослідження ОСОБА_3 , від 07.02.2019 року № 338/339/19-27, (тест ОСОБА_7 ) найбільш емоційно значущими, емоційно близькими, «приємними» за кольорами для досліджуваної є мама. Уточнила, що мама завжди поруч, з нею цікаво. Асоціації батька максимально наблизились до емоційно відкинутим кольорам - синього, хоча спочатку вибір падав на нейтральний колір - червоний. Себе асоціює з таким же кольором, що і маму - жовтим, свій настрій визначила таким, який символізує негативні тенденції: тривожність, стрес, переживання страху, засмучення, а саме коричневий колір. По тесту Рене Жиля для визначення відношення до батька ОСОБА_4 було пред'явлено 10 стимулів в вигляді графічних малюнків і висловлювань. Батько з 10 стимулів згадується 1 раз, а саме на графічному зображенні, де завданням стояло визначити себе як таку «з ким знаходиться на прогулянці за містом». Для визнання відношення до матері досліджуваній було пред'явлено 10 стимулів в вигляді графічних малюнків і висловлювань. ОСОБА_4 не залишила поза увагою маму 5 разів, яку згадує в ситуаціях де потрібно було визначитись: на двох різних варіантах, з ким поряд буде сидіти за кругли столом, де позначені тато, мама та інші люди ( ОСОБА_4 двічі відмітила себе поруч з мамою); в наступному виборі : «Ось стіл, на чолі якого сидить людина, яку ти добре знаєш. Де сіла би ти? Хто ця людина» ОСОБА_4 без вагань зазначила маму, проте себе посадила через один стілець, залишивши пустим місце між мамою та собою; в другому варіанті «На іншій прогулянці, де ти на цей раз?» ОСОБА_4 зазначила тільки маму та себе біля неї. на зображенні з завданням: «Ти збираєшся в далеку дорогу, їдеш далеко від своїх рідних. За ким би ти сумувала найсильніше?» ОСОБА_4 зазначила тільки маму. Проте на окремих сюжетах, а таких зараховано двічі, де ОСОБА_4 посадила себе посередині між татом та мамою. Під час тестування «Малюнок сім'ї»своїм малюнком та послідовністю його виконання, ОСОБА_4 показує, що батько недостатньо приділяє їй увагу та стільки, якої вона потребує. У висновку експерт зазначила, про наявність у ОСОБА_3 високої тривожності, яка полягає, зокрема, з очікуванні невиконаних надій в контактах з батьком. В силу вікового сприйняття і не до кінця розуміння ситуації якою живуть батьки після розлучення, дитина боїться виражати свої емоції та бажання. Намагається уникнути травмуючої її інформації за допомогою демонстрації пасивної, підлеглої поведінки з стосунках з батьком і навпаки захисної позиції у відносинах з мамою та іншими членами родини. Також ознаками стресу є виражена тенденція до замкнутості, закритості свого внутрішнього світу, небажанням повідомляти про свої переживання оточуючим. З огляду спостережень під час тестування за ОСОБА_3 , в присутності мами, ОСОБА_1 виявлена прихильність дитини до останньої. За результатами діагностики дитина відчуває потребу в її увазі та турботі, а також оцінці. Але витиснення батька із під свідомості, за результатами діагностики не виявлено. Проте в свідомості присутні елементи страху «втрати батька», боїться що тато розлюбить її. ОСОБА_4 в своєму віці потребує сталості відносин. Якщо батько буде виражати свою любов до дитини за допомогою наприклад подарунків, це буде відокремлювати доньку від звичного середовища, тобто сила емоційного потрясіння буде тільки зростати, так як радість від таких коротких емоцій, також небезпечна в дитинстві, як і негативні переживання. Тому для зняття виявленої високої тривожності у ОСОБА_3 та для збереження позитивного образу батька, незважаючи на розлучення батьків, потрібно забезпечити спілкування дитини з батьком в оточенні в якому постійно перебуває дівчина. Саме в такому віці безпека, комфорт, передбачуваність життя є основним фактором психічного здоров'я дитини. Тільки в такому випадку, в житті дитини батько стане більш впливовим і забарвленим позитивними емоціями. В разі дотримання рекомендацій, ОСОБА_3 не буде відсторонена емоційно від мами, до якої вона прив'язана більше. У ОСОБА_3 виявляються ознаки підвищеної сугестивності, результатом чого є саме емоційна залежність від батька та від емоцій які вона отримує в результаті їх спілкування.
Згідно акту обстеження умов проживання від 05.06.2019 року, складеного спеціалістами Управління з питань захисту прав Міської ради міста Кропивницького, ними проведено обстеження умов проживання з адресою: АДРЕСА_1 . Будинок з усіма зручностями, є автономне опалення, в наявності всі необхідні меблі та побутові прилади, зроблено добрий ремонт. В помешканні чисто, охайно. Для виховання та розвитку дитини відведена окрема кімната. Дівчинка забезпечена всім необхідним: є ліжко, шафа, книги, особисто речі, іграшки. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.
Стаття 8 Конвенції про права дитини не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Йогансен проти Норвегії» від 07.08.1996 року, параграф 78).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон протии Швеції» (№ 2) від 27.11.1992 року, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Відповідно до ст.ст.11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місцепроживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцепроживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної з захистом прав дитини, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини».
Відповідно до п.3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, органами опіки та піклування є, зокрема, виконавчі органи міських рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
Крім того, відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності). Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини. Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт за формою згідно з додатком 9. У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання згідно з додатком 9. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров'ю та розвитку дитини. Якщо встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, служба у справах дітей подає клопотання голові районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про позбавлення таких батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Згідно з п.п.1, 3 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року, комісія з питань захисту прав дитини є консультативно-дорадчим органом, що утворюється головою районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради. Основними завданнями комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.
Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання, у тому числі спірні, які потребують колегіального вирішення, зокрема, вирішення спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини. Основною організаційною формою діяльності комісії є її засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. До участі у засіданнях комісії можуть запрошуватися представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які беруть безпосередню участь у вирішенні долі конкретної дитини, з правом дорадчого голосу. Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує їх виконання (п.п.4, 8, 9 Типового положення).
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною, служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
При цьому, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, - обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Виконавчий комітет, Міської ради міста Кропивницького надав висновок від 20.08.2018 року № 3978/49-05-24 про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_3 разом з матір'ю - ОСОБА_1 , та визначено наступний порядок зустрічей ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_4 , а саме: кожний тиждень щомісяця під час вихідних днів батька , з урахуванням графіку навчання дитини та за попередньою домовленістю з матір'ю дитини; спільний відпочинок з донькою за попередньою домовленістю з матір'ю дитини.
Суд, в свою чергу, частково погоджується з зазначеним висновком органу опіки та піклування, вважає його обгрунтованим в частині визначення місця проживання дитини разом з матір'ю та таким , що в цій частині не суперечить інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3 . Разом з тим, рекомендований у висновку органу опіки та піклування порядок участі батька у вихованні доньки ОСОБА_4 є недостатньо обгрунтованим, та не забезпечить як реалізацію прав дитини на спілкування з батьком, так і реалізацію права батька на спілкування з донькою.
Суд вважає, що суттєве значення має ставлення батьків до дитини та дитини до своїх батьків, характеристика середовища, в якому існує дитина, проживаючи з одним з батьків, емоційний стан дитини після спілкування з тим із батьків, хто проживає окремо від дівчинки. При цьому, з огляду на наявні у справі докази, судом відзначається, що матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_1 створені належні умови проживання для дитини, та ОСОБА_4 має більшу прихильність до матері, хоча і боїться втратити спілкування та зв'язок з батьком.
За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.
Таким чином, з досягненням 10-річного віку у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і злагоди.
Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком та зрілістю.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган в порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
При цьому, враховуючи наявність висновку експертного дослідження з результатами проведення психологічного дослідження ОСОБА_3 , від 07.02.2019 року № 338/339/19-27, думка дитини щодо питання визначення місця проживання з одним із батьків судом не з'ясовувалася.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Оскільки на даний час між батьками малолітньої дитини не має згоди щодо участі батька у спілкуванні з дитиною та її (дитини) виховання, то наявні підстави щодо реалізації батьківських прав позивача у судовому порядку.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною її батька, який проживає окремо від дитини, необхідно враховувати передусім інтереси дитини, при цьому відсутність взаєморозуміння між її батьками, не повинні бути пріоритетом у вирішенні питання про участь кожного з них у вихованні дитини.
Судом також відзначається, що позивач, будучи батьком дитини, прагне спілкування із нею, оскільки участь у вихованні та розвитку дитини є його правом та обов'язком, а враховуючи безумовну любов до дитини та потяг до спілкування з нею, бажання приймати безпосередню участь у її вихованні, суд вважає, що спілкування дитини з батьком буде повною мірою відповідати інтересам дитини, її гармонійного розвитку та виховання.
Окрім наведеного, суд вважає, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини, а тому суд частково задовольняє зустрічний позов ОСОБА_2 та визначає наступний порядок участі батька ОСОБА_2 , у вихованні малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , а саме: з 10.00 год. до 20.00 год. одного вихідного дня кожного тижня місяця без обмеження місця побачення та без присутності матері дитини ОСОБА_1 ; проведення спільного відпочинку батька та доньки під час кожних літніх та зимових шкільних канікул, тривалістю не більше Ѕ їх частини, за попередньою письмовою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати, понесені сторонами, за їх рахунок.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького про визначення місця проживання дитини з матірю - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за постійним місцем проживання з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького про визначення поряду участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, усунення перешкод у спілкуванні з нею задовольнити частково.
Визначити наступний порядок участі батька ОСОБА_2 , у вихованні малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: з 10.00 год. до 20.00 год. одного вихідного дня кожного тижня місяця без обмеження місця побачення та без присутності матері дитини ОСОБА_1 ; проведення спільного відпочинку батька та доньки під час кожних літніх та зимових шкільних канікул, тривалістю не більше Ѕ їх частини, за попередньою письмовою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_1 .
В іншій частині позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Судові витрати залишити фактично понесеними за сторонами.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення в повному обсязі виготовлене 18.11.2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького, 25006 м. Кропивницький вул. Велика Перспективна, 41.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко