Справа № 405/4525/20
1-кп/405/167/20
16.11.2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченої: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120020003583 від 01.06.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.09.2020 року обвинуваченій ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання строком на 60 днів, тобто до 22.11.2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою.
В судовому засіданні прокурор вказав про необхідність продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не відпали, обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки злочин ОСОБА_5 вчинила під час іспитового строку, ухилитися від суду, оскільки порушила домашній арешт, що і стало підставою для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 заперечив проти продовження строку тримання під вартою, просив змінити на домашній арешт, зазначивши, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку захисника, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку щодо відсутності підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченій, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 судом враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченої.
Так, ОСОБА_5 не заміжня, не має утриманців, не працює, раніше судима, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків. Обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, та яке вчинила в період іспитового строку.
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченою у разі застосування до неї запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Окрім того, судом враховано можливість обвинуваченої зникнути з постійного місця проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченої під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 строком на 60 днів, тобто до 14 січня 2020 року включно, так як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
Керуючись ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 14 січня 2020 року включно.
Копію ухвалу направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_6