№ 384/421/20
№пр. 2/384/126/2020
17 листопада 2020 року смт. Вільшанка
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Сорокіної О.О.,
з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2015 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача в твердій грошовій сумі в розмірі 200 гривень щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу присудження аліментів на утримання дитини значно збільшився розмір прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, тому визначена за рішенням суду від 21 грудня 2015 року сума аліментів у розмірі 200 грн. не дає можливості забезпечити повноцінне утримання дитини. У зв'язку з наведеним, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений Вільшанським районним судом Кіровоградської області у рішенні від 21 грудня 2015 року з твердої грошової суми на частку від доходу батька в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28 жовтня 2020 року.
28 жовтня 2020 року судове засідання відкладено на 17 листопада 2020 року у зв'язку з неявкою сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просить справу слухати в її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2015 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровоград, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 30 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6-7).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільшанського районного управління юстиції у Кіровоградській області, відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Згідно з довідкою про склад сім'ї, виданою 28 серпня 2020 року виконкомом Вільшанської селищної ради Кіровоградської області за №2178, до складу сім'ї ОСОБА_1 входять діти ОСОБА_4 , 1998 р.н., та ОСОБА_3 , 2015 р.н. (а.с.8).
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікованої Україною 27.02.1991 року), Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, дана норма надає тому з батьків з ким проживає дитина право вибору способу сплати аліментів - у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з вимогами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених в ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 лютого 2014 року по справі №6-143цс13.
Судом встановлено, що після стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі, суттєво збільшився розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а сума аліментів 200 грн. 00 коп. не дає можливості забезпечити повноцінне утримання дитини, а тому суд вважає за необхідне змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_2 , шляхом зміни способу їх присудження, з твердої грошової суми на 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує, що відповідач є працездатною особою, непрацездатних осіб на утриманні не має, тому суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач має змогу утримувати власну дитину та сплачувати аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача слід стягнути 840 грн. 80 коп. судового збору на користь держави.
Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Разом з цим, суд вважає за необхідне відкликати з Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) виконавчий лист за №2/384/196/2015 року від 05 січня 2015 року, виданий на підставі рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2015 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після повного погашення ОСОБА_2 заборгованості за вказаним листом, якщо така є.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 183, 191 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Змінити розмір стягуваних аліментів, визначений рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2015 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровоград, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зміни способу їх присудження, з твердої грошової суми 200 грн. 00 коп. на розмір 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровоград, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору на користь держави.
Стягнути у новому розмірі аліменти з дня набрання рішенням законної сили.
Відкликати з Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) виконавчий лист за №2/384/196/2015 року від 05 січня 2015 року, виданий на підставі рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2015 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після повного погашення ОСОБА_2 заборгованості за вказаним листом, якщо така є.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вільшанський районний суд Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Сорокіна