Справа № 640/20618/20 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
18 листопада 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Паволоцької сільської ради на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Паволоцької сільської ради до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство розвитку громад та територій України, Житомирська обласна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Паволоцька сільська рада звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство розвитку громад та територій України, Житомирська обласна державна адміністрація, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати «Перелік спроможних територіальних громад Житомирської області» Перспективного плану формування територій громад Житомирської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 р. № 481-р, в частині віднесення Паволоцької територіальної громади до складу Попільнянської об'єднаної територіальної громади;
- визнати протиправним і скасувати «Перелік територіальних громад Житомирської області» наведений у додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 711-р «Адміністративні центри та території територіальних громад Житомирської області» в частині віднесення територіальної громади населеного пункту с. Паволоч та с. Соколів Брід до складу території Попільнянської територіальної громади.
Також, до позовної заяви було додано заяву про забезпечення позову, за змістом якої, позивач просить суд заборонити відповідачу вчиняти дії щодо створення територіальної громади, а іншім особам - здійснювати її реєстрацію.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 р. в задоволенні заяви Паволоцької сільської ради про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, заявник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, просить скасувати ухвалу про відмову в забезпеченні позову та прийняти нову постанову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник Кабінету Міністрів України у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Так, вимоги заяви про забезпечення позову мотивовано тим, що вказані акти Кабінету Міністрів України були прийняті без врахування волевиявлення мешканців населеного пункту. Разом тим, на думку позивача, затвердження Кабінетом Міністрів України перспективного плану формування територій громад, визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад матиме надзвичайно важливий вплив на права та інтереси позивача. У зв?язку з цим, позивач вважає, що ефективний захист його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, можливий лише у заявлений ним спосіб та, що обраний позивачем вид забезпечення позову є співрозмірним із заявленими позовними вимогами, адже, на переконання заявника, для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль, які позивач вбачає у необхідності перереєстрації майнових прав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з наступного:
- застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною;
- при цьому, позивачем наразі не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом подання позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги:
- апелянт переконаний, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення його прав, відновлення яких буде ускладненим або неможливим у майбутньому, а оскаржувані акти містять очевидні ознаки протиправності, адже вони прийняті з грубим порушенням процедури, неврахуванням інтересів громади та невідповідності ст. 5 Європейської хартії місцевого самоврядування.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зазначити, що забезпечення позову - це, насамперед, вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням заявника.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо та достатньо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Також, за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві із санкціонованого дозволу суду.
Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте, суд діє на підставі доказів та фактів, наданих саме заявником.
Так, перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та обставинам, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення на даному етапі, оскільки, запропонований заявником спосіб забезпечення адміністративного позову, у даному випадку, є необгрунтованим, заява не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких заявник вважає, що захист прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
Колегія суддів вважає, вказані в заяві доводи не містять тих положень, реалізація яких може мати саме невідворотні наслідки для самого, що слугують підставою для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо створення територіальної громади, а іншім особам - здійснювати її реєстрацію.
Посилання заявника на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь заявника по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства. Доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях щодо обставин, які ймовірно можуть мати місце у майбутньому, при цьому, настання останніх не матиме невідворотних наслідків для позивача.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності дій відповідача при віднесенні Паволоцької територіальної громади до складу Попільнянської об'єднаної територіальної громади, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Отже, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Саме під час розгляду спору по суті, судом буде надана правова оцінка доводам позивача про неврахування Кабінетом Міністрів України інтересів громади, порушення норм Європейської хартії місцевого самоврядування, у частині об'єднання територіальних громад без наявності факту волевиявлення для добровільного об'єднання.
Суд апеляційної інстанції не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Паволоцької сільської ради.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Інші ж доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову та стосуються основних доводів та обгрунтувань сторони позивача, що мають бути розглянуті під час розгляду спору по суті.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Паволоцької сільської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко
Повний текст постанови складено 18.11.2020.