Справа № 320/6946/20 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.
17 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Бучанської міської ради Київської області Лозінського Артура Юрійовича, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №50988934 від 05.02.2020, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Бучанської міської ради Лозінським А.Ю.;
- зобов'язання державного реєстратора прийняти рішення, яким зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221883200:12:088:6005 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 38219650;
- стягнути за рахунок Бучанської міської ради у відшкодування моральної шкоди 1100000 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.
Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що він усунув недоліки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху у законодавчо визначений спосіб.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як вбачається з матеріалів справи, в інтересах позивача до суду звернулась його представник, адвокат ОСОБА_2, з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №50988934 від 05.02.2020, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Бучанської міської ради Лозінським А.Ю.; зобов'язання державного реєстратора прийняти рішення, яким зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221883200:12:088:6005 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 38219650; стягнення за рахунок Бучанської міської ради у відшкодування моральної шкоди 1100 000 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 позовна заява була залишена без руху як така, що не відповідає положенням ст.ст.160, 161 КАС України.
Позивачу запропоновано усунути виявлені недоліки шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину, зокрема:
- підстави набуття права власності на земельні ділянки, які об'єднуються із посиланням та наданням суду документів, якими підтверджено право власності/користування земельними ділянками;
- виду власності на вказані земельні ділянки та зазначення всіх співвласників земельних ділянок;
- надання актуальної інформації про державну реєстрацію об'єднуваних земельних ділянок з Державного реєстру речових прав станом на день звернення до суду, тобто на 11.08.2020 (наявна інформація датована 2016 роком);
- переліку документів, які були подані державному реєстратору та представлення їх копій суду;
- копію погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України Про землеустрій;
- копію документації, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;
- конкретизацією обставин одержання позивачем моральної шкоди із визначенням в чому вона полягала та методики визначення її розміру із наданням доказів її завдання;
- обґрунтування порушення прав та інтересів позивача діями державного реєстратора Бучанської міської ради із розкриттям змісту порушених прав;
- надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 11350,80 грн (840,80 грн за другу вимогу немайнового характеру та 10510 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди).
28.08.2020 на виконання вимог суду від представника позивача, адвоката ОСОБА_2, до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, заява про відкриття загального позовного провадження, оновлена позовна заява, ордер адвоката ОСОБА_2 №1048179 від 01.08.2020, свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, технічна документація із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, заява ТОВ «ЕКШН ПАУЕР ГРУП» про погодження технічної документації із землеустрою, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державні акти на право власності на земельні ділянки, схеми розташування земельної ділянки, матеріали польових геодезичних робіт, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання від 12.11.2016, перелік обмежень у використанні земельної ділянки, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, кваліфікаційні сертифікати.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що на день подання представником позивача, адвокатом ОСОБА_2, документів в електронному вигляді Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує.
Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються виключно в паперовій формі.
Судом встановлено, що заява про усунення недоліків з додатками була надіслана електронною поштою, в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису особи. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа, який можливо перевірити лише за допомогою відкритого ключа, при цьому суду не надано копії сертифіката ключа, що унеможливлює встановлення чинність та належність відкритого ключа підписувача.
Отже, до початку запровадження функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційна системи процесуальні документи, в тому числі і документи на усунення недоліків повинні подаватися у паперовій формі із власноручним підписом.
Ураховуючи наявну у позивача можливість виконати вимоги ухвали про усунення недоліків від 14.08.2020 шляхом пересилання документів засобами поштового зв'язку та невиконання вимог суду у визначений ухвалою строк, суд вважає за необхідне позовну повернути заявникові на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 1 ч. 4 наведеної статті встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про повернення позовної заяви виходив з того, що позивач був зобов'язаний виконати вимоги ухвали про усунення недоліків від 14.08.2020 шляхом пересилання документів засобами поштового зв'язку, однак здійсним це в електронному вигляді.
Разом із тим, статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України, відповідно до якої, зокрема, позовна заява подається у письмовій формі.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У пункті 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 1 грудня 2018 року.
У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).
Разом з тим, Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Отже, відповідно до пункту 1 Розділу ХІ Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення № 30).
Згідно з вимогами розділу XI Положення № 30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
В заявах поданих на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 про залишення позовної заяви без руху зазначено, що документ сформований у системі «Електронний суд» 27 серпня 2020 року, у графі «Підпис» зазначено прізвище, ім'я, по батькові заявника ОСОБА_2 .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2020 року у справі № 160/1841/19.
Крім того, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції помилково зазначено про надсилання позивачем заяви з метою усунення недоліків позовної заяви на офіційну електронну адресу суду в електронному вигляді, оскільки відповідні документи було подано через систему «Електронний суд», що підтверджується матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Колегія суддів зазначає, що помилковий висновок суду першої інстанції про відсутність права позивача на подання документів через «Електронний суд», що мало наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом із тим, колегія суддів наголошує, що скасовуючи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, дана справа повертається на стадію залишення позовної заяви без руху, оскільки судом апеляційної інстанції не було надано оцінки факту усунення чи неусунення недоліків зазначених в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року, а лише досліджувалось питання правомірності напралення документів через систему «Електронний суд». Тобто суд першої інстанції буде вирішувати питання наявності чи відсутності перешкод для відкриття провадження.
З приводу клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.312 апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
З приводу заяви апелянта про компенсацію судових витрат, в якій заявник просить стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 3750,00 грн, колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту ст.ст.132, 134, 139 КАС України, судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з суб'єкта владних повноважень на користь позивача у разі повного або часткового задоволення позову та у відповідному розмірі. Разом із тим, в даному випадку вирішувалось процесуальне питання, а саме питання правомірності направлення позивачем документів через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, провадження по справі не відкрито, справа по суті не розглядалась, тому накладення на відповідачів додаткового навантаження про відшкодуванню судових витрат на разі є передчасним.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні та про компенсацію судових витрат - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Бучанської міської ради Київської області Лозінського Артура Юрійовича, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 17.11.2020.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова