Справа № 640/18463/20 Суддя першої інстанції: Пащенко К.С.
17 листопада 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Степанюка А.Г.,
при секретарі - Кузик О.С.,
за участю:
представника позивача: - Волохова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «РЕГУЛ-19» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «РЕГУЛ-19» до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2020 року позивач - Приватне підприємство «РЕГУЛ-19» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Крім того, 10 вересня 2020 року, позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просив зупинити дію постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу № 195434 від 29.04.2020 року, Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/18463/20 за позовом Приватного підприємства «РЕГУЛ-19» до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та зупинити стягнення в рамках виконавчого провадження № 62594714, що здійснюється Макарівським районним відділом ДВС центрального міжрегіонального управління юстиції на підставі постанови про застосування адміністративного - господарського штрафу № 195434 від 27.04.2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року у задоволенні заяви представника Приватного підприємства «Регул-19» - адвоката Волохова Олега Вікторовича б/н від 09.09.2020 року про забезпечення позову - відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2020 року та постановити нову, якою вжити заходи забезпечення позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу від Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до суду апеляційної інстанції не надходив.
17 листопада 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 44710, від представника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника відповідача у зв'язку з поширенням COVID-19.
Втім, колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» заборони, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, скасовані, та запроваджені нові заходи, які не перешкоджають учасникам провадження, зокрема позивачу, прибути до суду, а лише покладають додаткові обов'язки щодо дотримання правил карантину. Відтак, об'єктивні перешкоди прибути до суду апеляційної інстанції відсутні.
В силу приписів ч.2 ст.. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, приймаючи рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Приватним підприємством «Регул-19» у вказаній заяві не доведено обставини, які б вказували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся стане неможливим.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного.
Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Так, зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що 01.09.2020 року позивачу стало відомо про відкриття провадження Макарівським районним відділом Державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління юстиції № 63594714 з примусового виконання постанови № 195434 від 29.04.2020 року, враховуючи, що позивач не погоджується з застосуванням адміністративно-господарського штрафу №195434 від 29.04.2020 року і не має намір сплачувати у добровільному порядку накладений на нього цією постановою штраф, останній вважає, що на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Наведене, на думку заявника, свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Колегія суддів наголошує, що обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заявником не наведено достатнього обґрунтування щодо наявності обставин за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємства «РЕГУЛ-19» - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «РЕГУЛ-19» - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б.Глущенко
А.Г.Степанюк
Постанова складена в повному обсязі 17 листопада 2020 року.