П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 листопада 2020 р. Справа № 420/5594/20
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук'янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., перевіривши апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування дозволу на імміграцію та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
На зазначене рішення суду Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів, з підстав несплати судового збору.
Згідно з електронним повідомленням від Головного управління ДМС в м. Києві, вищезазначена ухвала отримана та зареєстрована за вхідним номером 36930/1/8010-20 Центральним міжрегіональним управлінням ДМС в м. Києві та Київській області 03.11.2020 року.
Відповідно до Наказу № 152-в/с від 15 жовтня 2020 року суддя Лук'янчук О.В. з 02 листопада по 15 листопада 2020 року перебувала у відпустці.
09.11.20 р. на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшла заява про продовження строку на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху шляхом відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого апелянтом зазначено про відсутність фінансування для виконання вимог ухвали.
Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.
Вимогами ст.ст.3, 4 Закону України "Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Вказані положення адміністративного процесуального законодавства кореспондуються із приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Разом з цим, аналіз наведених норм показав, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Суд зазначає, що майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень.
Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Однак, оскільки скаржником не надано докази для відстрочення сплати судового збору, а також те, що скаржник ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити судовий збір в майбутньому, за таких обставин підстави для застосування судом приписів ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI відсутні.
При цьому, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Водночас, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції забезпечено право апелянта на апеляційне оскарження рішення шляхом надання строку на усунення недоліків апеляційної скарги, у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви апелянта та відстрочення сплати судового збору.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
За правилами ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви). Згідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 ст. 297 КАС України передбачено, що апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.
У зв'язку з тим, що положення КАС України передбачають повернення апеляційної скарги в разі не усунення недоліків та враховуючи, що апелянтом не було усунено недоліки, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга повинна бути повернута апелянту.
Керуючись ч.4 ст. 169, ст. 296, ч.2 ст. 298 КАС України, судова колегія, -
У задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області - повернути апелянту, а матеріали справи повернути до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова