22 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 11н-16/804/18930/14
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
секретар судового засідання Сколишев О.О.
за участі представника позивача Руденко С.О., представників відповідача Тоцької Г.В., Кузнецова М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС України
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 11н-16/804/18930/14
за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 23 грудня 2014 року у справі № 804/18930/14 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Офісу великих платників податків ДПС України про визнання недійсною податкової консультації та зобов'язання надати податкову консультацію,
У листопаді 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Придніпровська залізниця» з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (її правонаступник - Офіс великих платників податків ДПС України), в якому просило суд:
- визнати недійсною надану податкову консультацію Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 30 травня 2014 року № 14134/10/28-01-48-01-15;
- зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів надати державному підприємству «Придніпровська залізниця» податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі № 804/18930/14, яка залишена без змін ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року та постановою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволений повністю. (т. № 1 а.с. 124-128, 184-185, т. № 3 а.с. 94-99)
26 лютого 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся відповідач із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі № 804/18930/14, в якій просив:
- скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі № 804/18930/14;
- відмовити ДП «Придніпровська залізниця у задоволенні позову.
Підставою перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами заявник зазначив п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України в редакції станом на час подання заяви.
В обґрунтування заяви вказав, що до СДПІ у м.Дніпропетровську надійшли документи від компетентного органу Великобританії на запит Державної фіскальної служби України стосовно взаємовідносин Державної адміністрації залізничного транспорту України з Британською компанією «Shortline PLC», зі змісту яких вбачається, що фірма «Shortline PLC» не є фактичним власником відсотків, виплачених за договором позики.
Зокрема, серед вказаних документів міститься Стратегічний звіт, звіт директорів компанії та фінансова звітність за 2013 та 2014 роки, відповідно до якого фірма «Shortline PLC» зареєстрована в Англії та Уельсі 15 березня 2013 року як публічна компанія з обмеженою відповідальністю відповідно до «Закону про компанії» від 2006 року з реєстраційним номером 08446967. Компанія є юридичною особою спеціального призначення, заснованою для випуску облігацій із фіксованою відсотковою ставкою. (т. № 2 а.с. 4-6)
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у задоволенні заяви відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, відповідь компетентного органу Великобританії від 27.07.2015 не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки отримання такої було ініційовано самим заявником вже під час розгляду справи № 804/18930/14 у суді апеляційної інстанції, та якщо б заявник скористався своїми правами, могли бути з'ясовані судом при вирішенні спору у зазначеній справі, а по-друге, що долучена заявником до матеріалів заяви звітність за 2013, 2014 роки не спростовує того факту, що фактичним (бенефіціарним) отримувачем відсотків за договором позики від 16.05.2013 року №ПР/НФ-13343/НЮ від ДП «Придніпровська залізниця» є саме компанія Shortline PLC.
В апеляційній скарзі заявник (відповідач у справі) просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким постанову суду від 23 грудня 2014 року скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування скарги зазначив, що нові документи компетентного органу Великобританії, які стали підставою для звернення із заявою про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, надійшли після розгляду справи судом першої інстанції під час розгляду справи в апеляційному суді та є суттєвими для вирішення справи по суті, оскільки ними підтверджено, що відсотки за кредитами, які перераховувались утримувачам (власникам) облігацій, не були власним доходом компанії Shortline PLC, а тому остання не мала права розпоряджатися зазначеними коштами та вирішувати їх подальшу економічну долю.
Доводів стосовно незаконності ухвали суду в частині невизнання відповіді компетентного органу Великобританії від 27.07.2015 нововиявленою обставиною в апеляційній скарзі не зазначено.
Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України в редакції станом на час подання заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами підставами для такого перегляду є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України в редакції станом на час розгляду заяви судами встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Отже, підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є аналогічними за нормами КАС України як в редакції станом на час подання заяви (2016 рік), так і станом на час розгляду заяви судами (2020 рік).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що за своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.
Отже, умовами для перегляду рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору. Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову.
Підставою перегляду за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі № 804/18930/14 заявник зазначив надходження 10 лютого 2016 року на його адресу перекладу документів, які надійшли від компетентного органу Великобританії на запит Державної фіскальної служби стосовно взаємовідносин Державної адміністрації залізничного транспорту України з Британською компанією «Shortline PLC», зі змісту яких вбачається, що фірма «Shortline PLC» не є фактичним власником відсотків, виплачених за договором позики. Підтавою для таких висновків заявник зазначив звіт директорів зазначеної компанії за 2013 та 2014 роки, відповідно до якого фірма фірма «Shortline PLC» зареєстрована в Англії та Уельсі 15 березня 2013 року як публічна компанія з обмеженою відповідальністю відповідно.
У судовому засіданні представники заявника пояснювали, що податковий орган не зміг своєчасно звернутись до компетентного органу Великобританії із відповідним запитом, оскільки терміни розгляду заяви платника податків за податковою консультацією є обмеженими.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі була податкова консультація від 30 травня 2014 року. Позивач до суду з позовом про її оскарження звернувся 17 листопада 2014 року, постанова суду першої інстанції ухвалена 23 грудня 2014 року.
Проте із відповідним запитом до компетентного органу Великобританії податковий орган звернувся лише 11 червня 2015 року вже під час розгляду справи в апеляційному суді. (т. № 2 а.с. 11, т. № 3 а.с. 6).
Разом з тим, звіт Ради директорів компанії «Shortline PLC» за 2013 рік, на який заявник посилається як на нововиявлену обставину, поданий 30 червня 2014 року, тобто ще до подачі позову в цій справі, а тому при належному використанні своїх повноважень міг стати своєчасно відомий податковому органу ще підчас розгляду справи судом першої інстанції.
Заявником ні в заяві, ні в апеляційній скарзі не наведено жодних обставин, які б унеможливлювали отримання ним відповідної інформації під час розгляду справи судом першої інстанції, тобто в термін до 23 грудня 2014 року.
Натомість з відповіді компетентного органу Великобританії судом встановлено, що на запит ДФС України від 11 червня 2015 року ця відповідь надана вже 27 липня 2015 року, тобто у досить стислий строк. (т. № 2 а.с. 11, т. № 3 а.с. 6)
З огляду на викладене, обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду судового рішення, не є нововиявленими в розумінні положень ч. 2 ст. 361 КАС України, оскільки заявник не довів, що вони не могли бути йому відомі на час розгляду справи, а відтак ці обставини не є підставою для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, про що правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
При цьому колегія суддів вважає, що невизнання обставини, на яку посилається заявник, нововиявленою є самостійною і достатньою підставою для відмови в перегляді судового рішення, а тому не потребує додаткового аналізу судом законності прийнятого судом рішення по суті спору з урахуванням наявності цієї обставини, до чого надлишково вдався суд першої інстанції.
З огляду на те, що заява про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами не містить посилань на істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлене правильне рішення про відмову у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі № 804/18930/14, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Повний текст складений 27 жовтня 2020 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 361, 368, 369, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС України залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 11н-16/804/18930/14 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко