10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/1682/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (головуючий суддя Сіпака А.В.)
у справі № 280/1682/20
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 2083,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 2083,33 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000251-5002-0829 від 13.06.2018. Відповідачу в порядку та у строки, передбачені Податковим кодексом України, направлена податкова вимога, проте податковий борг у визначені строки не сплачено.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2020 в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що спірна сума податкового зобов'язання відповідача не набула статусу узгодженого податкового зобов'язання, оскільки позивачем порушено порядок направлення платнику податків податкового повідомлення-рішення: не здійснено повідомлення відповідача про нарахування транспортного податку з фізичних осіб, не направлено відповідачеві податкове повідомлення-рішення за адресою проживання позивача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов. Позивач зазначає, що ним вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Відповідачем не виконано покладений на нього обов'язок подати відомості про зміну свого місця проживання, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення та податкова вимога направлені відповідно до чинного законодавства за правильною податковою адресою відповідача, тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо неузгодженості податкового зобов'язання.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Також позивачем подані письмові пояснення щодо податкової адреси платника податків - фізичної особи - місця проживання, за яким фізична особа береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Відповідно до бази даних державного реєстру фізичних осіб відповідач обліковується за податковою адресою: АДРЕСА_1 , саме за цією адресою позивачем направлено податкову вимогу про сплату відповідачем боргу з транспортного податку з фізичних осіб.
Відповідач (представник відповідача) в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За визначенням у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В спірному випадку за даними контролюючого органу податковий борг у відповідача у сумі 2083,33 грн. виник внаслідок несплати ним у встановлений строк грошового зобов'язання з транспортного податку, визначеного контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2018 №0000251-5002-0829.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України в редакції на час прийняття означеного податкового-повідомлення рішення обчислення суми транспортного податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України).
За правилами пп. 267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (абз.2 п. 58.3 ст.58 ПК України).
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
За приписами п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 13.06.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000251-5002-0829, яким відповідачу нараховане грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 2083,33 грн.
Означене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 .
17.07.2019 у зв'язку з несплатою ОСОБА_2 податкового боргу, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкову вимогу №24083-50/829, яка направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході розгляду справи судом першої інстанції, з метою повного та всебічного розгляду справи, направлено до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради письмовий запит про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
Згідно відомостей, наданих Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 з 15.08.1989 по теперішній час зареєстрована за адресою: що місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_3 . (а.с.21).
Виходячи з цих обставин, суд першої інстанції встановив, що вищезазначені податкове повідомлення - рішення та податкова вимога направлені позивачем за адресою, що не відповідає фактичному місцю реєстрації ОСОБА_1 .
Апеляційний суд з цього приводу зазначає таке.
Відповідно до п.63.5 ст.63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.45.1 ст.45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
За правилами п.70.7 ст.70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, в спірному випадку податкове повідомлення-рішення вважається таким, що надіслано фізичній особі, якщо його надіслано на адресу за місцем проживання (податковою адресою) або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи, при цьому суд погоджується з доводами позивача, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Апеляційний суд також враховує правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №826/17798/18, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведенки.
Позивач, обґрунтовуючи позов, виходив з того, що відповідно до бази державного реєстру фізичних осіб відповідач обліковується за податковою адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою позивачем направлено податкову вимогу, втім, податкове повідомлення-рішення №0000251-5002-0829 від 13.06.2018 направлено відповідачу за іншою адресою: АДРЕСА_2 , яка не є ані податковою адресою відповідача в розумінні п.45.1 ст.45 ПК України, ані місцем його реєстрації, тому означене податкове повідомлення-рішення не може вважатися врученим платнику податків відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України.
Виходячи з наведеного вище, є вірним висновок суду першої інстанції, що у зв'язку з неотриманням відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000251-5002-0829 від 13.06.2018 сума транспортного податку, визначена цим податковим повідомленням-рішенням, не набула статусу узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим у контролюючого органу були відсутні підстави для надіслання податкової вимоги в порядку п. 59.1 ст. 59 ПК України, відповідно, у позивача не виникло право звернення до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми податкового боргу 2083,33 грн. згідно з положеннями п. 87.11 ст. 87 ПК України, тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 280/1682/20 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко